Я вам одну розумну річ скажу, а ви, будь ласка, образьтеся. Це важливо, щоб ви образилися, тоді у вас з'являється шанс. Шанс задуматися.
Я з приводу шрифту з мертвих і веселої хвилі, яка прокотилася мережами і в якій багато хто з нас взяли участь. Ви навіть уявити собі не можете, що ви намотали собі на голову цими «веселощами».
Не можна знущатися над мертвими. Не можна харчуватися некротичною енергією. Ні в якому варіанті. Я вже пропускаю "ми ж європейська армія європейської країни", я пропускаю "реакцію Заходу", але я ще хочу врятувати ваші особисті власні душі. Карма на війні дуже щільна.
З тих, для кого картинки з трупів прийнятно і доброчесно, стягує не умовний Путін і не шоковані релігійні республіканці, а Господь особисто.
Для участі в таких «веселощах» людині потрібні дві причини:
- ступінь озвіріння,
- бажання розділити з натовпом задоволення.
Все це - ознаки особистої слабкості і дурості. Спроба рівнятися в ступені озвіріння з ворогами - означає програш ворогам. Д - дурість. Нездатність утриматися від того, щоб розділити настрої натовпу - означає С - слабкість.
На війні вмирають всякі. Але слабкі і дурні вмирають майже гарантовано, навіть якщо залишаються жити. "Помер у 30, поховали у вісімдесят". Не хочеш рити окоп - смерть. Лінуєшся спостерігати - смерть. Плодиш х**ню - смерть.
Всі старі солдати знають - знущатися над мертвими = померти. Причому, погано померти. Але фізична смерть ще нічого. Смерть живцем - ось справжній подарунок слабким і дурним.
Намагаючись "перемогти" вже загиблих ворогів, ви вмираєте живцем і вбиваєте ще живих своїх.
Ви крадете Перемогу. Не питайте потім - за ким дзвонить дзвін на Ютубі. Він дзвонить за вами.