Лінія фронту за минулу добу змінилася мало. Стабільно важко в Бахмуті. Але це ні для кого не новина. На інших напрямках нічого надординарного не сталося.
Російські пабліки повідомляють, що невідомими ракетами/снарядами (?) був обстріляний Маріуполь та інші міста Донецької та Луганської областей (Макіївка, Харцизьк та ін.). Воєнкори пишуть, що був якийсь незвичайний звук: такого, мовляв, раніше не чули. Коротше, всі вони сходяться на тому, що це до ЗСУ прийшли обіцяні бомби-ракети GLSDB і тепер росіяни повинні будуть міняти всю свою логістичну схему.
Не знаю як щодо Макіївки і Харцизька, але Маріуполь точно знаходиться від лінії фронту далі тих 70-ти кілометрів, які досі були межею досяжності стандартної ракети для HIMARS і його аналогів. Тому я скоріше схильний вірити, що це були дійсно GLSDB або якась інша далекобійна зброя, про яку нам поки нічого невідомо.
Про результати цих обстрілів ніякої інформації я не знайшов, як і про те, чи змогли російські ППО ці ракети/бомби хоча б частково збити. Але загальний тон російських воєнкорів був тривожний, в інтервалі від досади до паніки.
Схоже, що дійсно вся ця інформаційна каша про терміни поставок тієї чи іншої зброї для ЗСУ - спеціальна операція по введенню противника в оману. Ось взяти хоча б ці самі далекобійні GLSDB. Про них тільки з пилососа нам не повідомляли, що не треба їх чекати раніше четвертого кварталу. А воно бач як вийшло…
Напевно, і з усією іншою зброєю така ж картина. Думаю, до речі, що дезінформація може бути і в іншу сторону: наобіцяють в пабліку що, мовляв, ось-ось, росіяни заметушаться, перебудують всю свою роботу, витратять час і ресурси, а виявиться, що це шняга. І знову їм перебудовувати все назад. Так і будуть бігати туди-сюди…
Сьогодні краєм ока подивився я на путінг в Лужниках. Ну, шо: путінг як путінг. Дорого-багато. Людей нагнали повний стадіон. Коштувало це, кажуть, по 500 рублів (7$) "на рило". Разом пів мільйона доларів за цілий стадіон клакерів - вважай задарма.
Прапори, стікери і вся інша атрибутика, плюс гонорари артистам і охорона, електрика та ін. Коротше, думаю в десятку гріну організатори вклалися. І в цій десятці (не забудьте!) щонайменше п'ятірка - чистий сп**динг. А як без цього? За спасибі чи що всю цю клоунаду розвели, з патріотичних міркувань? Не смішіть мої хаймерси, ги…
Нікому, крім Путіна, вся ця свистопляска не була потрібна. Якогось хлопця по ходу запитали: "Як ви? Напевно переживаєте, що зараз руські солдати в окопі мерзнуть?" А пацанчик у відповідь без будь-якої паузи: " А шо мені за них паритися? Це був їхній власний вибір!" Ось вам і "весь народ як одна людина згуртувався перед лицем спільної загрози".
Путін приїхав на стадіон в обнімку в ЗРК "Панцир-1", покривлявся трохи перед трибунами, наговорив з три короби і втік, гівно гублячи: страшно, а раптом уб'ють? Співали все підряд без розбору. Навіть Цоя з Окуджавою. Навіть українські пісні. Це був реальний стилістичний та ідеологічний вінегрет і фірмова російська халтура.
Мені особливо доставили жирні, старі дядьки в костюмах воїнів різних епох, що роблять суворі обличчя. Хороший був Кутузов з обличчям бомжа і Петро Перший без вусів, але з величезним пузом. Це було дуже зворушливо: що тільки не зробить путінська людина за дрібний прайс: ось хоч в клоуна вбереться і виставить себе на посміховисько…
Коротше, на концепцію путінгу й ідеологічно витриманий сценарій грошей пошкодували. І то правда: кому воно треба? Все одно ніхто нічого не слухав. І як тільки стало можна - все, покидавши прапори і шильдики, втекли додому…
А про китайців як і раніше нічого не зрозуміло. Ван І зустрівся з Лавровим і Путіним, але ніякої ясності ці зустрічі не принесли. Говорилися округлі фрази про непорушну російсько-китайську дружбу, але це все я пропускав повз вуха: я такої дружби багато бачив. Зовсім ще нещодавно в тих же стінах звучали слова про російсько-українську дружбу, у якої немає початку і якої не буде кінця…
А ось на пряме запитання журналістів, чи обговорювали сторони китайський план мирного врегулювання, Лавров відповів: "Ні". А на ні, як відомо, і суду немає. Тому чекаємо 24 лютого, коли виступить зі своїм планом товариш Сі.
Судячи з того, що ми знаємо (в основному - зі слів Кулеби), в письмовому вигляді ніякого китайського плану поки не існує і Ван І якраз і здійснює свій вояж Європою і Росією для того, щоб зрозуміти: який план виявиться прийнятним для обох сторін конфлікту. Нерозумно пропонувати план, який буде відхилено, правда? Сі Цзіньпін себе не на смітнику знайшов, щоб виступати посміховиськом. Йому зараз потрібні лаври миротворця, але не прожектера.
Він хоче бути мудрим арбітром у цьому конфлікті, а не стороною (як американці). Це різко підвищить його авторитет в очах т.зв. "Глобального Півдня", і не тільки. А це йому якраз і потрібно. Якщо йому вдасться знайти прийнятну для всіх формулу миру (або хоча б - перемир'я), то він автоматично стане світовим лідером N1, з усіма наслідками, що випливають з цього факту наслідками.
Утім, все це лише мої вигадки. Я вже багато разів писав, що я невисокої думки про мої прогностичні здібності і тому легко погоджуся з тими, хто скаже, що я гадаю на кавовій гущі і мотиви китайців оцінюю неправильно.
Але чи буде китайський план працездатним, чи не буде, я думаю не так важливо. Набагато важливіше те, що наша справа - праведна. Тому ворог буде розбитий і перемога буде за нами.
Слава Україні!