"Ситуація не така однозначна": Фесенко - про учасників переговорів з РФ

Є у мене певне припущення, що коли Кирило Буданов каже про те, що від Європи на мирних переговорах має бути один представник, він не лише Європу має на увазі.

На тлі дискусій про майбутній формат мирних переговорів щодо війни в Україні знову загострюється питання представництва ключових гравців. У фокусі — різні підходи до того, хто і в якій кількості має брати участь у процесі. Політолог Володимир Фесенко аналізує, чому навіть «логічна» модель одного переговорника на практиці трансформується у командні тандеми. У матеріалі — пояснення цієї тенденції та її політичної логіки. Читайте далі.

1-го червня керівник Офісу Президенту України Кирило Буданов доволі скептично висловився щодо участі Європи в мирних переговорах. Цитую дослівно: «Що стосується участі Європи. Хто ж буде її представляти ? Це не може бути 100 людей. Це так не працює. Це має бути одна окремо взята людина».

Але перед цим було інтерв’ю Президента Зеленського CBS news, в якому Президент України, розмірковуючи про те, хто може представляти Європу на переговорах про мир в Україні, згадав «формат із трьох країн»: «Ці три країни – це Велика Британія, Франція та Німеччина. Ці три країни, на мою думку, можуть виступити в ролі переговірників». Правда, в ролі потенційних переговорників Володимир Зеленський згадав також і північні країни, і Туреччину.

В даному випадку зафіксуємо певні розбіжності в позиціях Буданова і Зеленського щодо формату участі Європи в мирних переговорах по російсько-українській війні. Випадково це, чи ні, не знаю, просто відзначаю цей факт.

Друга цікава теза - про одну людину, яка має представляти Європу в переговорах.

А як ця теза працює в реальних переговорах між США, Росією і Україною?

Хто представляє США в переговорах з Росією і Україною? Відповідь знають всі, хто стежить за мирними переговорами – Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Зверніть увагу – не один, а двоє. Колись був один - Стів Віткофф. Але чомусь Трамп посилив його своїм зятем – Кушнером.

Хто представляє в переговорах Росію? Всі згадають про Володимира Мединського. Але треба розуміти дві обставини. По-перше, Мединський є лише символічним і суто пропагандистським представником РФ в мирних переговорах. По-друге, для Кремля реальними і головними переговорами є перемовини з США, а не з Україною. І в цих переговорах з боку Росії ми знов бачимо тандем – Кирилл Дмитрієв і Юрій Ушаков.

А щодо України? Тут ще більш цікава ситуація. Колись з боку України був один головний переговорник – Андрій Єрмак. А от після його відставки в переговорах з США з’явився цілий квартет – Рустем Умєров, Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія. Ці ж люди брали участь в переговорах і в трьохсторонньому форматі (США-Росія-Україна). Офіційним керівником української делегації на мирних переговорах є Рустем Умєров. А от в якості неофіційного лідера переговорного процесу з боку України багато хто сприймає саме Кирила Буданова. Нещодавно багатьох заінтригувало фото про спеціальну зустріч Зеленського з трьома високопосадовцями (Кирило Буданов, Рустем Умєров, Денис Шмигаль), зокрема і про подальші мирні переговори. Шмигаль в мирних переговорах участі не бере. І тому можна зробити висновок, що з боку України Зеленський веде переговори з США і РФ через Умєрова і Буданова. І знов ми бачимо тандем, вже з боку України.

От такий парадокс. Нібито дуже логічна теза, що в переговорах з боку кожної сторони має бути один головний переговорник. А на практиці ми бачимо з усіх трьох сторін переговорні тандеми. Це не тому, що переговорний тандем краще одного головного переговорника. Скоріше це функціональна і тактична доцільність, десь з точки зору внутрішньополітичних обставин (як в Україні), а десь оптимальна комбінація з точки зору тактики і логіки переговорів. В усіх трьох країнах спрацьовує також логіка взаємного контролю в переговорних тандемах.

Коли йдеться про одного представника від Європи на мирних переговорах, то маються на увазі переговори на вищому рівні. Але такі переговори якщо і відбудуться, то не найближчим часом, і, скоріше за все, лише на фінальному етапі мирного процесу. А до того переговорами будуть займатися уповноважені представники. І, як свідчить практика, це може бути не одна людина. До речі, зазначу, що в офіційних перемовинах також беруть участь переговорні делегації країн. Це, звісно, не 100 людей, як каже Буданов, але і не одна-дві людини. Як правило, це від 5-6 осіб до 15. В російській делегації, як правило, було півтора десятка представників.

Так що, з кількістю представників на мирних переговорах ситуація може бути не такою однозначною, як іноді здається. І є у мене певне припущення, що коли Кирило Буданов каже про те, що від Європи на мирних переговорах має бути один представник, він не лише Європу має на увазі.

Джерело