Під час форуму на Валдаї Володимир Путін знову згадав про Україну у звичному для себе стилі. Зокрема, він заявив про те, що російська державність зародилася у Новгороді, а не у Києві, а Україна при цьому взагалі склалася як “штучна держава”.
Я не радив би розбирати тези Путіна з історичної точки зору, бо від історії там нічого немає - це псевдоісторична маячня, яка слугує просто виправданням ідеологічного бачення ним світу. І якщо намагатися розкласти їх на історичну методологію - то від них нічого не залишиться.
Ці заяви - ключові тези його ідеології, якою він пояснює сьогоднішню війну. Що нібито не існує жодного окремого українського народу, відтак не потрібне і існування української держави. Адже українська держава - це вигадка західних спецслужб, Леніна чи будь-кого іншого. Версії змінюються, але мета, яку Путін ставить перед собою, незмінна і полягає у тому, щоб усунути це історичне непорозуміння.
Хоча насправді псевдоісторичним говорінням Путіна вже як мінімум кілька років, починаючи з багатосторінкової статті про єдинство російського і українського народів, яка була опублікована на сайті Кремля, причому двома мовами - українською та російською. Зокрема, цю тезу він системно, без якихось серйозних змін, повторює увесь час, починаючи з 2021 року.
Тому чогось особливо нового я у цій промові не почув. А оскільки Путін промовляв цю промову не з Києва, як, напевно, планував у лютому, тепер він намагається його принизити і переписати його історію. Це, мабуть, єдина відмінність, бо усе інше Путін говорив у тому ж контексті, у якому повторював увесь час. Тим паче, що й Новгород свого часу теж був республікою, яка була завойована Москвою, і це навряд чи ті коріння, на які б мала б право претендувати сучасна російська держава.
Якщо я не помиляюся, то тезу про Україну як “штучну державу” він озвучував ще у 2007-2008 році під час Бухарестського саміту НАТО. Ще тоді у такому контексті він доводив керівникам західних держав, що Україна - це не держава, а щось штучне. Щоправда, тоді це була непублічна комунікація, але зараз ця теза стала не просто основою публічної риторики Путіна, а й російської пропаганди.
За його логікою, якщо немає українського народу, значить тут живуть росіяни, які просто забули, що вони росіяни. А якщо тут живуть росіяни, що належать до української держави, то це означає, що їх треба визволити від штучної української держави. І це для Путіна, і, на жаль, для багатьох росіян слугує поясненням того, чому ведеться ця безглузда війна.
Я мало вірю у те, що найближчим часом Путін ці тези якось докорінно змінить, бо це - основа його режиму і того, що ми називаємо “рашизмом”. До речі, ця теза заперечення існування окремого українського є по суті основою його політики геноциду українців. Саме керуючись тим, що українців не існує, а ті, хто так себе називають, є якимись неправильними, і тому їх треба або знищити, або перевиховати і зробити росіянами, Кремль і будує геноцидну політику, тобто зміну певної національної спільноти. Тобто тут у черговий раз він нагадав усім основи того, чому ми вважаємо війну проти України геноцидом.
Тож дідусь-казкар повторюватиме свою казку ще дуже довго, хоча насправді вона вже давно нікому не цікава.
Володимир В’ятрович, народний депутат України, історик, екс-директор Українського інституту національної пам'яті, спеціально для Главреду