На Заході перелік чекапів після 55 років, який зараз намагається впровадити президент Зеленський, досить великий. По-перше, потрібно раз на рік вимірювати артеріальний тиск, тоді як в Україні, якщо людина здорова і її нічого не турбує, вона може не з'являтися у лікаря на прийомі.
Крім того, потрібно визначати рівень глюкози в крові – якщо вона в нормі, і немає факторів ризику (ожиріння, гіпертонії), то повторювати це обстеження потрібно кожні три роки, в разі групи ризику – набагато частіше. Також потрібно здавати аналіз крові на ліпідограму (визначення холестерину і його фракцій) мінімум кожних 5 років (в разі його нормальних показників) для визначення факторів серцево-судинного ризику.
Також дорослі старше 60 років в західних країнах повинні проходити вакцинацію від пневмокока, вартість якої в Україні близько 3 тисяч гривень за дозу.
Крім цього на Заході старшим людям проводять і ряд скринінгів для раннього виявлення онкології. Зокрема, для курців або тих, хто кинув палити менше 15 років тому, потрібно проходити щорічне обстеження низькодозовим КТ, а для жінок старше 50 років – щорічну мамографію (обстежитися якими в Україні можна лише в приватних клініках) і ПАП-тест, який також не робиться безкоштовно.
Відповідно, весь цей список виглядає дуже дорого для України. З усього перерахованого в поточну програму медгарантій МОЗ закладені лише визначення глюкози, холестерину, вимірювання тиску і іноді рентген грудної клітини. І як проводити всі інші обстеження в районних поліклініках і зробити їх доступними для українців – питання відкрите.
Щоб проводити ці обстеження, необхідно, для початку, розробити додаткові пакети від НСЗУ (за принципом тих, що вводилися при ковіді), де буде порахована вартість. Але цього мало - уявіть, скільки в Україні людей старше 55 років і скільки буде потрібно коштів на закупівлю одного тільки обладнання для обстежень, не кажучи вже про оплату праці і набір персоналу, який зможе на цій техніці працювати.
Читати такожЗеленський пообіцяв українцям регулярні медогляди: кому і коли світять чекапиКрім того, все впирається в контроль. Варто відзначити, що на даний момент в Україні медогляди в муніципальній і державній медицині ніяк не контролюються. По ідеї, проводити їх повинні медики первинної ланки - сімейні лікарі або терапевти, з якими пацієнти уклали декларації, проте навряд чи вони цим займаються. Так як заповнення однієї тільки документації в паперовому та електронному вигляді з «завислою» програмою забирає у них купу часу і сил. Тому я практично впевнена, що цим, з урахуванням відсутності контролю з боку держави, взагалі ніхто не займається.
Тому поки розмови про турботу про здоров'я нації виглядають добре, але на це необхідні ресурси, яких в України просто немає. Яскравий тому доказ - відсутність виплат зарплат медикам, які лікують українців від ковіду.
Катерина Амосова, лікар терапевт-кардіолог, доктор медичних наук, професор, засновник Медичного центру Амосової, спеціально для Главреда