Ця угода ховає пропозиції Дмітрієва і відкриває шлях до переговорів США-Китай. Тепер спробую коротко пояснити все це людською мовою.
1. США (Трамп) довго вагалися з приводу того, як працювати з росіянами. На столі було дві протилежні концепції: одна передбачала максимальне видавлювання Росії з енергетичних ринків світу і перш за все ЄС. Інша, (пропозиція Дмітрієва) - передбачала, що Штати стають посередником в торгівлі російських енергоносіїв на підсанкційних ринках. Угода з ЄС показала, що США прийняли рішення відкинути пропозицію Дмітрієва (як мінімум, на цьому етапі) і йдуть шляхом поступового звуження російського енергетичного впливу. Обіцянка купувати американські енергоносії на 600 млрд - означає відмову європейців від російських газу та нафти. І це тільки початок.
2. Зараз для нас, як я вже це неодноразово писав і говорив, ключовим фактором має стати ситуація в Індіі. США , за логікою, мають натиснути на Делі, яке має замістити російську нафту на Близькосхідну. Якщо це станеться, російські нафтові доходи впадуть приблизно на чверть, а це в свою чергу означатиме, що Путін стоятиме перед дилемою: різко скорочувати інфраструктурні та деякі соціальні проекти, щоб збільшити воєнні витрати чи навпаки, заморозити воєнні витрати, як мінімум, на рівні 2025 року.
3. Після завершення переговорів з ЄС, Трамп входить в переговори з Китаєм, де ЄС, вже гарантовано, буде йти в фарватері США. Це ключові для нас переговори, бо саме вони будуть визначати не лише те, як буде влаштований торгівельний світ наступного десятиліття, але й те, як буде чи не буде закінчуватися війна в Україні.
4. Росія потрібна і Вашингтону і Пекіну, як слабка держава з прогнозованим і зрозумілим керівництвом. Схоже, США вже розуміють, що відірвати Росію від Китаю на цьому етапі неможливо . І їх може влаштувати максимально ослаблена Росія, орієнтована перш за все на Пекін, який виступає покупцем останньої надії, але не дає нові технологііі і не будує сучасні виробництва в РФ.
5. Я можу висунути гіпотезу, що політичне майбутнє Путіна багато в чому залежатиме від його договороздатності в українському питанні. Правда, в ході переговорів США-Китай, Україні будуть висунуті достатньо жорсткі умови «компромісу».
6. Часові рамки переговорів США-Китай, як мінімум, наступні 6-7 місяців.
7. Головне питання на яке поки немає відповіді - що буде, якщо Путін не захоче йти на компроміси і оголосить мобілізацію (орієнтовно в 300 тисяч людей). Ця опція є в кишені Путіна. Глобально - це стане причиною його великої поразки в геополітичній грі. Але це може різко змінити ситуацію на фронті.
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація «Українська мова і література», в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.