Як заявив віце-прем'єр-міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський, Кабмін не планує домагатися націоналізації заводу "Мотор Січ", йдеться про встановлення контролю з боку держави. В принципі, державний контроль над підприємством можна здійснювати без зміни власника. Умовно кажучи, китайці можуть залишитися в керівництві "Мотор Січі", але при цьому з ними будуть досягнуті домовленості про те, що весь менеджмент підприємства буде українським і буде підкорятися безпосередньо Кабінету Міністрів або Укроборонпрому. Такий варіант цілком можливий.
Якщо говорити про китайських інвесторів «Мотор Січі», то ситуація з ними мегамутна. Адже той інвестор, який був раніше, вже нібито збанкрутував. При цьому "Мотор Січ" є напівдержавним підприємством. До того ж, дуже схоже, що разом із китайськими з цієї історії стирчать і російські «вуха».
Незважаючи ні на що, китайці від «Мотор Січі» не відмовляться, оскільки у них велика зацікавленість у цьому підприємстві – їм цікава продукція, яку виробляє завод, в першу чергу, двигуни. Адже самі китайці, незважаючи на технологічний підйом Китаю, подібних двигунів створити так і не змогли. Для китайців важливо і те, що "Мотор Січ" виробляє двигуни не тільки до літаків, але і до ракет. Також для китайців представляють інтерес і вертолітні двигуни, адже Китай сильно провисає за своєю вертолітною програмою.
Одним словом, китайці зацікавлені в "Мотор Січі", як і росіяни.
При цьому абсолютно зрозумілим є втручання американців в наші взаємини з китайськими інвесторами. Саме американці зажадали від України, щоб питання з «Мотор Січчю» було вирішено шляхом націоналізації або іншим шляхом.
У будь-якому випадку, рішення про збереження контролю держави над настільки важливим підприємством можна тільки підтримувати, це був правильний хід. "Мотор Січ" – це критично важливе підприємство для України, для її "оборонки". Адже всі "Нептуни", всі двигуни виробляються саме на "Мотор Січі".
Не виключено, що вдалося знайти якесь «соломонове рішення», яке влаштувало і Україну, і китайців. Можливо, з китайцями була досягнута домовленість про те, що вони або викуплять двигуни, або завантажать підприємства, а натомість їх не виганяють з акціонерів, залишивши до кращих часів.
Читати такожЧому суперечка про Мотор Січі - це питання життя і смерті для УкраїниДо того ж, вже йшли суди щодо націоналізації «Мотор Січі», але поки не зрозуміло, яка їхня перспектива.
Що стосується збитків для України через суди і ситуацію з китайськими інвесторами, то, коли мова йде про національну безпеку і виживання держави, це не велика біда. Навіть якщо китайці будуть вимагати від нас компенсації і виплати 3 млрд доларів. Втім, дуже сумніваюся, що суд їх присудить. Що таке 3 млрд у порівнянні з, наприклад, побудовою власної ракетної програми України і зміцненням безпеки держави? Зберігши державний контроль на "Мотор Січчю", ми отримаємо набагато більше, ніж якщо підприємства не стане, або воно буде незрозуміло під чиїм контролем.
Отже, напрямок обрано правильно, і не виключено, що в цій ситуації можливе «соломонове рішення». Однак поки що залишається відкритим питання про позицію США, тобто що скаже Вашингтон на це рішення України, як буде реагувати. Якщо американці оголосили Китай своїм головним суперником і конкурентам, поки не ясно, чи дадуть вони нам можливість продовжити в якомусь вигляді роботу з китайцями.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда