Сьогодні Файненшл Таймс надрукувала статтю про намір Адміністрації США зробити запит на постачання зброї Тайваню як частини запиту на постачання зброї Україні. Це вже певний час обговорювалося у Вашингтоні, але для багатьох в Україні стало сенсацією. Для когось - приводом для розмов про "зраду" і про те, що Тайвань отримає зброю за рахунок України. Що, звісно, маячня, оскільки кожен отримає "своє". Але зовнішньополітичні наслідки цього кроку будуть дуже і дуже серйозними і їх варто обговорити. Тайвань вперше отримає зброю за рахунок американської допомоги, а не шляхом її купівлі - тобто на той самий кшталт, як отримуємо її ми. В Конгресі США забезпечити підтримку такого "спільного" запиту буде легше - буде менше дискусій серед республіканців і двопартійний консенсус простіше побудувати. Але в Кремлі прочитають це як вияв слабкості і правильності своєї тактики "перечекати і виснажити Захід".
Цю загрозу непогано було б зустріти рішенням про надання Україні нової зброї, наприклад, ракет з довшим радіусом дії. Китаю це точно не сподобається, від слова зовсім. Раніше Тайвань купував зброю, вона часто не надходила вчасно, не в останню чергу з політичних міркувань. Наразі ставки зростають, у січні наступного року на Тайвані відбудуться президентські вибори, які стануть рубіконом для китайської стратегії та тактики. Простір для гри для Китаю дуже широкий - в них братимуть участь кандидати від трьох, не двох партій, як раніше. Китайці добре розуміють американську внутрішню політику і навряд "поведуться" на відповідь через поставки зброї РФ - вони не зацікавлені у санкціях з боку Заходу. Але чи будуть вони реально тиснути на РФ з метою отримати більш швидкий та кращий для нас результат - велике питання. А підвищення ставок з військовою допомогою перед виборами на Тайвані може все більше переносити фокус уваги з України на Тайвань, що нам цієї осени геть зовсім не потрібно. Цей аналіз можна продовжувати майже нескінченно, але один висновок є очевидним - те, що відбуватиметься навколо Тайваню, впливатиме на фокус уваги до нас, України. І "змагання" за цю увагу не в наших інтересах.
Павло Анатолійович Клімкін - український державний діяч і дипломат російського походження, Надзвичайний і Повноважний Посол, з 19 червня 2014 до 29 серпня 2019 року - Міністр закордонних справ України в першому та другому урядах Арсенія Яценюка й в уряді Володимира Гройсмана, пише Вікіпедія.