Президент РФ та Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко підписали декрет Союзної держави, на базі якого Москва і Мінськ запустили 28 програм інтеграції, схвалених у вересні. Документ враховує головні напрямки реалізації положень Договору про створення СД на 2021-2023 роки. При цьому держави мають намір посилити регіональне угруповання військ.
Насправді це - перепідтверждення Союзної угоди, яка була підписана ще у 90-х роках, відповідно, це і досі є декларацією про наміри. Хоча сторони ще раніше домовилися про збереження окремих позицій суверенітету Білорусі, але при цьому має бути більш інтенсивним зближення з РФ по багатьох позиціях - у законодавчому, фінансовому плані тощо.
Тому говорити про те, що Білорусь повністю втратила свій суверенітет і стає федеральним округом РФ було б перебільшенням. З іншого боку, цим лідер Білорусь фактично розписався у тому, що Білорусь буде рухатися саме у фарватері російської політики, хоча до цього часу вона ще коливалася між російським і китайським векторами, а також до останнього намагалася загравати з Європейським Союзом.
До речі, 22 листопада у Відні має відбутися зустріч між білоруською опозицією та представниками влади для нормалізації стосунків, що також має згладити гострі кути у стосунках із Заходом. Однак на території Білорусі є російські військові бази і Білорусь є військовим союзником Росії, тож для її найближчих сусідів, зокрема - ні для Польщі, яка нещодавно заявляла про вторгнення білоруських військових, ані для України підписання угоди нічого кардинально не змінить.
Звісно, що військова присутність РФ на території Білорусі може посилитись. Інша річ, що доки наші “мудрі” керманичі не додумалися посваритися з Білоруссю на голому місці, Лукашенко витримував паритет щодо України і всіляко демонстрував, що він не готовий Україну здати. Але після того, як Україна влаштувала Лукашенкові штучний офсайд і замість того, щоб з ним налагоджувати нормальні стосунки, пішли на поводу у Заходу і розсварилися, тепер ми самі винні у тому, що нажили собі ворога.
Читайте такожЛукашенко грає з Путіним в еміра й ішака, чекаючи, хто помре першимСварка з Білоруссю наразі - це головний прорахунок влади на міжнародному рівні, бо коли ми Лукашенка спочатку називаємо диктатором, узурпатором і тираном, не визнаємо його легітимність, а потім просимо у нього ту ж електроенергію, то це виглядає алогічно і нічого доброго Україні не несе.
Костянтин Бондаренко, політолог, історик, керівник фонду "Українська політика", спеціально для Главреду