Щодо ініціативи про заборону ще на 3 роки по перемозі виїзду українських чоловіків за кордон.
Я розумію демографічну аргументацію. І навіть поділяв би - якби не інші аспекти. Зокрема, економічний. Опустимо момент з репараціями: там достатньо політичних і юридичних ускладнень, щоб процес не був швидким. Але з союзниками домовлено про величезну фінансову, технологічну, інвестиційну підтримку по війні. Контракти вже розробляються і укладаються. Тобто, будуть робочі місця, будуть заробітки - причин в чоловіків (я не про тих, хто спроможний зараз купити дозвіл на виїзд) їхати з сумнівними перспективами за кордон жодних. Натомість це стане причиною для повернення жінок продуктивного віку.
Звісно, як історик, я знаю достатньо прикладів, коли найміцніші домовленості не виконувались, бо мінялась геополітична чи внутрішньополітична кон'юнктура. Чи ставались якісь форс-мажори. Тобто, всіляке може бути. Але поки конкретно ці перспективи виглядають достатньо впевнено.
Однак якщо в нас не зміниться державна економічна, фіскальна політика, не зміниться загальна політика щодо корупції - не поможуть ні три, ні десять років заборони на виїзд. В людей просто не буде причин тут лишатись і вбивати життя на спроби якось протриматись на плаву.
Ну і якщо держава замість нарощування ефективності економіки візьметься отак закручувати соціальні гайки - теж не поможуть жодні "залізні завіси".
Олексій Голобуцький - український політолог, політтехнолог, експерт. Один з найбільш цитованих експертів-політолгоов в Україні. Заступник директора Агентства моделювання ситуацій. Живе в Києві, веде популярний блог на своїй сторінці в Facebook.