У відповідь на паніку, що розганяється, щодо можливого звернення Тирасполя до Москви з проханням про прийняття так званої "ПМР" до складу Росії, я вчора опублікував замітку, що розставляє крапки над "i" в питанні ймовірних загроз. Але навіть почувши півтонни залізобетонних аргументів, панікер завжди залишається панікером.
Що ж, розглянемо в такому випадку негативні сценарії, як для нас, так і для Молдови.
Мені вчора вирішили нагадати, що в номенклатурі техніки НЗФ "ПМР" я випустив з уваги дуже важливу компоненту – вертольоти, які можуть бути використані для підтримки з повітря придністровських формувань, а так само висадки десанту.
Так-то воно так, але є нюанс.
У вертолітній компоненті у "ПМР" складаються 6 ударних вертольотів Мі-24, з яких тільки 2 можуть підніматися в повітря. Багатофункціональних Мі-8 значилося 4, які так само не всі в працездатному стані. Ремонт і обслуговування даних машин неможливі в умовах ізоляції лепрозорія совка.
Фактично, здійснення десантних операцій такою компонентою неефективно і навіть небезпечно для самого ж десанту.
Але, знову – таки, якщо для України ця загроза мінімальна, то для Молдови - навпаки.
У минулому році я описував ймовірний сценарій, негативних подій для Молдови і хочу зауважити, що він практично не змінився в моєму уявленні.
Придністровського угруповання цілком достатньо, щоб реалізувати операцію по захопленню Молдови і силової зміни законної влади в Кишиневі, під акомпанемент внутрішньої дестабілізації республіки за допомогою каталізації "протестів" у виконанні проросійських політичних сил.
Наприклад, НЗФ "ПМР" абсолютно не складе труднощів захопити аеродром Меркулешті, для виходу на Бельці і відрізання Північної Молдови від центру, з замиканням на Фалешті. Це дозволить перерізати основні траси М14 і М2 і блокувати під'їзди до Кишинева.
Південна група буде перерізати по лінії Каушані, Чимішлія, Яргара. При цьому на цю лінію може бути перекинутий обмежений контингент, оскільки південь це переважно проросійський гагаузький регіон і там основним завданням буде просто утримання трас і контроль україно-румунських напрямків.
Таким чином, Північна і Південна група забезпечить відносно безпечний (без сюрпризів) вихід основної групи на Кишинів, утримання якого в разі відсутності допомоги третьої сторони не представляється можливим довгий час, особливо з урахуванням вже розміщеної в Молдові російської агентури.
У підсумку, ми втрачаємо Молдову як євро-орієнтованого сусіда. До влади приходять проросійські сили і, після проведення зачистки у всіх структурах буде розгорнута невідворотна мобілізація. Транзитом до Молдови почнуть прибувати російські "туристи" подвійного призначення.
Фактично, з урахуванням вербування серед проросійських налаштованого населення активної частини і регулярного транзиту "туристів" з самої Росії, у РОВ в Молдові протягом 3-4 місяців може бути сформована угруповання від 20 до 30 тис чол. так, недоукомплектована, але достатня для створення проблем.
Навіть якщо не говорити про намір відкривати другий фронт на південному заході, таке угруповання змусить ЗСУ стягнути в Одеську, Вінницьку та Чернівецьку області додаткові сили, для попередження загроз - тобто, сковуючий ефект збільшиться в рази і буде збільшуватися.
Буде збільшуватися, оскільки 20-30 тис це попередній орієнтир потенціалу формування угруповання за 3-4 місяці, в той час як даний процес не закінчиться за цей період і кількість загрозливого угруповання поступово, але впевнено зростатиме, перевищивши 50 тис.
І щоб ці проблеми не виникли в перспективі, потрібно докладати всіх зусиль, щоб Молдова залишалася демократичною, Євро-орієнтованою країною, а не занурилася в клоаку "русского міра".
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".