У четвер, 27 січня, на території заводу Південмаш у Дніпрі 20-річний солдат строкової служби відкрив стрільбу по товаришам по службі, внаслідок чого загибли п’ятеро осіб і ще стільки ж були поранені.
У тому, що сталося, може бути дві головні причини.
Перша - нестатутні відносини, що властиве у багатьох схожих випадках, причому як серед строковиків, так і серед контрактників. Тут можна згадати ситуацію у Широкіному у 2018 році, коли були розстріляні четверо морських піхотинців, або на Кіровоградщині у 2017 році, коли були розстріляні двоє військових.
Друга - проблеми, які могли виникнути у військового у його цивільному житті. Наприклад, проблеми з дівчиною (що дуже характерно для віку затриманого), з батьками, або з фінансами (наприклад, з кредитами) тощо, а тригером для цього міг стати чийсь невдалий жарт. Крім того, усі ці проблеми накладаються на напружену ситуацію в Україні, бо зрозуміло, що тиск того, що ось-ось почнеться велика війна впливає не лише на цивільне населення, а й на армійців, причому у військових цей тиск може бути ще сильнішим, тож це могло стати додатковим фактором.
При цьому я мало вірю у “руку Москви”, бо у цьому випадку треба взяти конкретного солдата і почати тиснути на нього, що виглядає надто складною затією. Вплив Росії тут може бути хіба що інформаційним, але є великі сумніви щодо того, що стрілок дійсно міг бути російським агентом.
Якщо говорити про поведінку людини у таких ситуаціях, то є дві крайні моделі - ті, хто терплять до останнього, або ж ті, хто скаржаться і пишуть скарги. Останніх в армії не люблять, через що вони можуть накинути на себе ще більше проблем.
Те, що відбулося у Дніпрі, коли людина почала назовні виштовхувати свій негатив і екстраполювала проблеми на товаришів по службі, є проявом зовнішньої агресії. Але є і внутрішні причини, які призводять до суїцидів (і ми бачимо, що суїциди - не таке вже й рідкісне явище у лавах армії та Нацгвардії). Але так чи інакше, проблеми в усіх випадках аналогічні.
Читайте такожКривавий розстріл у Дніпрі: бійця НГУ могли цькувати товариші по службі - що відомоНаслідки для зловмисника зрозумілі - у разі пред’явленого обвинувачення в умисному вбивстві кількох осіб йому може загрожувати щонайменше від 10 років до довічного, бо, швидше за все, коли людина вдається до таких дій, вона робить це саме з умислом і, як правило, усе планує. Але питання у тому, чи зміниться система, адже закриті структури (армія та спецслужби), як правило, не виносять назовні своїх проблем. Для них головне - звітність, аби по паперам не було жодних відхилень, через що аналогічні проблеми часто замовчуються, придушуються на місцях і не виходять на рівень вище командира підрозділу.
Структура, яка не визнає власних проблем, приречена на те, що ці проблеми далі її розхитуватимуть. Тож тут головне - змінити саму стратегію і ментальність і ось це - найскладніше завдання, бо і попередні кричущі випадки не призвели до якихось докорінних змін. І не виключено, що саме зараз почнуть говорити здебільшого про вплив Росії, бо для України останнім часом характерно скидати на це, аби відбілити армію чи Нацгвардію. Якщо так станеться, то це означатиме, що подібні випадки траплятимуться знову і знову.
Богдан Петренко, політолог, конфліктолог, спеціально для Главреда