Зрівнювання в підлості.
Що відбувається в Росії? Гляйхшальтунг, зрівнювання. Термін з історії нацистської Німеччини, коли всі сфери життя суспільства зрівняли в рабстві і підлості. Як результат політика, юстиція, бізнес, культура, освіта, наука, преса, література, театр встали, як віддані фюреру дисципліновані солдати, в один рівний, слухняний командам лад.
Якщо в нацистській Німеччині гляйхшальтунг нагадував побудову солдатів, то в путінській Росії він схожий на побудову ув'язнених в концентраційних таборах. Всі сфери життя стоять в одній шерензі, причому на колінах, а охоронці з батогами ходять уздовж ряду схилених голів.
Академія наук знищена як незалежний впливовий інститут. Академіки принижені, їх статус тепер навряд чи вищий від офіціантів в їдальні адміністрації президента. У їхньому будинку господарює путінський холуй.
Бізнесмени повністю залежні від влади і чекістів, кожного з них в будь-який момент можуть обікрасти і посадити. У зв'язку з війною побори ростуть, влада вимагає все більшу данину, їх можуть звинуватити в недостатньому патріотизмі і знищити.
Школі призначена роль фабрики для приготування майбутнього слухняного гарматного м'яса. Вчителі тепер - підручні не лише у фальсифікації виборів, а й у пропаганді війни. Університети стоять на витяжку і на будь-яку божевільну вимогу влади відповідають: "я воль, майн фюрер!".
Практично все талановите, яскраве в культурі і на естраді під забороною або напівзабороною. Оригінальні творці, в основному, поїхали, залишилися штамповані попсовики, готові за гроші обслужити хоч господаря, хоч кучера, хоч його кобилу.
Ось і до театру дісталися, виганяють звідти, при практично повному мовчанні колег, останніх з тих, хто не захотів крокувати строєм по команді божевільного підполковника: Назарова, Ахеджакову, Філіпенко. У театрі теж Гляйхшальтунг. Скоро на всіх сценах країни - нова драма Прилєпіна: "Путін і пічник".