Соціолог і публіцист Ігор Ейдман вважає, що в Республіканській партії США вже сформувалися чотири умовні групи - від упертих прихильників Трампа до технофашистів на чолі з Венсом і Маском. Він пояснює, чому саме останні найнебезпечніші й вигідні Кремлю та куди хитнеться найчисленніше партійне «болото», коли Трамп почне заважати кар’єрі республіканців. Публікуємо його роздуми.
Куди хитнуться республіканці
У Республіканській партії вже сформувалися чотири великі умовні групи.
Перша - ті, хто зберігає абсолютну відданість Трампу. Це такі вперті трампомагівці. По суті, у них немає жодної особливої ідеології. Вони підтримують абсолютно всі дії Трампа і всі його заяви. Будь-який його курс вони підтримуватимуть і надалі. Ця група поступово слабшатиме в умовах різкого падіння популярності та невдач Трампа.
Друга група - технофашисти на чолі з Венсом і Маском, які поступово відокремлюються від MAGA. Венс, по суті, вже озвучив їхню програму. Вона передбачає повернення до задекларованого раніше, але згодом відкинутого Трампом ізоляціонізму: без війни з Іраном, підтримки Ізраїлю і взагалі без активного втручання в те, що відбувається у світі. При цьому вона орієнтована насамперед на насадження технофашизму всередині країни за «Проєктом 2025». Це найнебезпечніша група. Її посилення вигідне Кремлю.
Третя група - традиційні консервативні республіканці. Вона ослаблена, але може відродитися. Трамп активно вичищав її представників з-поміж республіканських кандидатів ще на етапі праймериз. Типова представниця цієї групи - колишня головна конкурентка Трампа на праймериз перед президентськими виборами Ніккі Гейлі. Традиційні республіканці знову-таки за традицією налаштовані різко антикремлівськи. Їхні електоральні шанси в посттрампівський період кращі, бо вони менше за інші групи республіканців заплямували себе Трампом.
Нарешті, четверта група, ймовірно, найчисленніша серед республіканських політиків, зокрема серед тих, хто пройшов до Конгресу зараз. Це своєрідне політичне болото. Вони підтримували Трампа виключно тому, що він допомагав їм робити кар’єру, отримувати місця в Конгресі та обіймати інші політичні посади.
Це болото, ймовірно, зрозуміло, що Трамп тепер радше заважає, ніж допомагає в політичній кар’єрі, тому почне від нього дистанціюватися. Хитнеться воно в бік або технофашистів, або традиційних консервативних республіканців - залежно від того, у кого виявиться більше підтримки населення й еліт, грошей і політичного впливу. Хотілося б вірити, що цим центром сили виявляться традиційні республіканці, але Маск і деякі інші олігархи намагатимуться перетягнути партію на бік технофашистів.
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) - російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".