Химерний задум Д. Трампа зробити росію союзником проти Китаю, віддавши путіну Україну, реалізується дуже швидко. І вже є намір президента США про припинення воєнної та фінансовій допомоги Україні. Цікаво, коли буде рішення про постачання зброї недоімперії, а то чого КНДР на цьому грошенята заробляє?
А ще цілком можлива низка звинувачень від США особисто В. Зеленського та його найближчого оточення у розкраданні американських грошей, продажу американської зброї, підготовки замахів на політичних діячів у Європі та США, а також підтримці з боку України ХАМАСу і — не буду здивований — покійного бен Ладена.
Щодо звинувачень у замахах, якщо будуть, то це повна калька з російської пропаганди, коли у кожному негативі обов’язково знаходять «український слід».
Розпил бюджету, зокрема, і тих коштів, яки надходять як міжнародна допомога, дійсно є. І ми всі — і влада, і суспільство — про це знаємо. Тут претензії цілком виправдані. Але для боротьби з корупцією під тиском тих же Штатів в нас настворювали стільки спеціалізованих «незалежних» органів, що і відповідальність за їх провал треба Україні зі Штатами нести обопільно.
А ось що стосується начебто продажу американської зброї терористам у Африку — це повна маячня. Яка розсипається на двох елементарних питаннях.
Перше: яким чином зброя США, надана Україні, вивозиться з української чи іншої території? Теоретично це можливо лише кораблями, літаками, вантажівками або жд потягами. Тоді чому процес завантаження та транспортування не зафіксований американськими супутниками, які бачать все? Це ж не цигарки бусами тягати через кордон.
Друге: чому росія жодного разу не повідомила про конкретний випадок такого вивозу зброї США з України? Вона б точно не стала це замовчувати і волала би по усіх каналах і смакувала факти. В ООН обов’язково. Але ж цього не відбувається.
Менше з тим, планомірний наїзд на Україну з боку нової адміністрації Білого Дому тільки набирає обертів. Тому Зеленський міг з’явитися на зустріч у фраку або не з’являтися взагалі, але без його згоди на припинення війни на умовах росії результат би не помінявся.
Окрім того, бачимо, як посилюється імперський тиск з боку США на інші країні. І якщо ультиматум Панамі ще якось можна пояснити (туди заліз Китай), та й з Мексикою теж є виправдання (наркотрафік, мігранти, кримінал), то тарифна війна з Канадою — це трампізм у чистому вигляді. Примус до втрати незалежності по відношенню до всесвітньо визнаної країни. Нічим не вирізняється від намагання путіна поглинути Україну. Тому вони з Трампом і знаходять спільну мову.
І наостанок. Зверніть увагу, як часто Трамп повторює думку, що путін його поважає, на відміну від інших президентів США, що путін ніколи не порушить домовленості з Трампом, саме тому участь Трампа у «великий угоді» — це і є головна безпекова гарантія для України і світу. Так, можна вважати це нарцисизмом і невтримною жадобою до лестощів.
Проте бачу в цьому і елемент політтехнології. Якщо настирливо вбивати в голови американців, що відсутність світової війни тримається виключно на особистому авторитеті Трампа, то залишитися йому на третій термін буде доволі просто. Навіть без виборів.
От тільки свій вік не обманути. І це теж своєрідна супернадійна гарантія, що імперські автократичні тенденції вічними не бувають.
Александр Кочетков – аналитик, политтехнолог, имиджмейкер. В прошлом инженер-конструктор КБ "Южное" и заместитель руководителя пресс-службы президента Украины.