Не очікують вони жодних негативних наслідків від розмазування Медведєва на Трампі. Тобто впевнені, що надійно тримають його за щось дуже м'яке.
Публіка це враження зазвичай конвертує у висновок "завербували" та "агент краснофф". Але при цьому без відповіді залишається питання – якщо у Путіна в кишені такий цінний агент, навіщо вони його так відверто засвічують? У сенсі поводяться з ним саме як зі своїм нібито агентом, так що у всіх, від конгресменів і до кінчених політичних джанки, складається враження, що Трамп буквально завербований. Але це за всіма канонами розвідки веде до гучного провалу і втрати цінного об'єкта.
Щось не стикується.
І я подумав, що за цим може ховатися приблизно така історія.
По-перше, Кремль дійсно впевнений, що Трамп їхній агент - тобто, що колись мало місце успішне вербування.
Але, по-друге, сам Трамп просто не знає, що він агент. Може, тупо забув. А може, й не знав ніколи. Товариш полковник начальству доповів, що клієнт на камеру вжив балерину і потім охоче підписався на співпрацю, але самому клієнту про це повідомити чи забули, чи просто не вважали це за потрібне. І в нього в глибині свідомості балерина залишилася, а згода на співпрацю – ні.
І взагалі – якби цей клієнт ставав чимось агентом після кожної балерини чи гімнастки, він був би агентом усіх закордонних спецслужб без винятку. Цілком не виключаю, до речі, що так воно і є.
Його фішка - і непробивний захист від цих слизьких обструктувань - у тому, що він про це не пам'ятає. Цього немає у його свідомості. Він будь-який поліграф зламає і витримає будь-який допит із пристрастю і без, і під присягою щиро заявить, що в жодному оці.
Але наша фішка не в цьому, а в тому, що Кремль цю амнезію категорично не віддупляє.
Ось жеж відео з балериною. Ось картка спецспівробітника. Ось дані бертильйонажу і відбитки соусних пальців на серветці з ресторану "Бомбей". Натякни йому, Дімоне, що він у нас застряг по самі гланди, а то він щось загрався в переміщення ядерної тріади глобальною шахівницею.
Ох і прикро буде Кремлю злити гру з таким козирем на руках, не передати, як прикро...
Сергій Бережний народився 1966 року в Севастополі, три курси навчався у Севастопольському приладобудівному інституті. З 1990 року – співробітник щотижневої Севастопольської газети. У 1994 році перебрався з сім'єю до Санкт-Петербурга, де протягом 20 років працював у книжкових видавництвах та IT-компаніях. Автор сотень критичних публікацій про масову літературу та кінематограф, а також кілька оповідань та повістей. Постійний учасник закритого Санкт-Петербурзького письменницького семінару Бориса Стругацького. Влітку 2015 року переїхав до Києва. З жовтня 2016 року – журналіст, автор колонок та редактор Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ. Працював також редактором у проєкті Крим.Реалії Радіо Свобода.