Три варіанти для Путіна: чим може закінчитися війна в Україні

Найвигідніший для Путіна варіант – визнати невдачу агресії і оперативно вивести залишки російських військ із території України

До теперішнього часу в нинішній війні Росії проти України чітко проявилися два її етапи:

Перший етап – спецоперація (24-28 лютого), що проводилася в жанрі бліцкригу, в ході якої масовано застосовувалися ВДВ, спецназ, ССО, метою якої було «малокровне» захоплення центрів державного і військового управління України, дезорганізація державного і суспільного життя, параліч збройного опору. До 27-28 лютого спецоперація повністю провалилася. Генштаб ЗС Росії перейшов до другого етапу цієї війни.

Другий етап – тотальна війна (війна на виснаження) (з 1 березня) – повне знищення цивільної інфраструктури та житлового фонду в Україні, а також фізичне знищення цивільного населення (геноцид) у жанрі першої та другої чеченських воєн, а також сирійської війни. До 15 березня швидкість просування російських військ суттєво сповільнилася в усіх напрямках.

Проте певний наступальний потенціал у агресора, як і раніше, зберігається. На думку низки військових експертів, можливості для продовження наступу у Путіна можуть вичерпатися через 7-10 днів, тобто приблизно до 22-25 березня.

У цій ситуації у Путіна є три варіанти дій.

1. Визнати невдачу агресії і оперативно вивести залишки російських військ із території України.
2. Зберігаючи війська на зайнятих позиціях, спробувати домовитися з керівництвом України про Мінськ-3.
3. Продовжувати підтягувати резерви з Росії, Абхазії, Південної Осетії, Вірменії, Таджикистану, спробувати змусити Лукашенка направити ЗС Білорусі, залучити найманців із Сирії, Лівії, Ірану і тому подібних місць, отримати військову і фінансову допомогу з Китаю.

Можливі наслідки кожного з варіантів дій.

Перший варіант відносно болючий, але найвигідніший для Путіна. Допоможе продовжити агонію путінського режиму на максимально тривалий термін (як мінімум, на кілька років).

Другий – якщо в керівництві України не буде зради, то такий варіант неможливий. Якщо ж відбудеться зрада, то може відбутися зміна керівництва України, а війна буде продовжена до перемоги над агресором.

У разі третього варіанту війна затягнеться, проте її результатом стане тотальна поразка всіх збройних сил Росії, головної опори путінського режиму, і, отже, самого путінського режиму і всієї путінської Росії.

В результаті цієї поразки:

• відбудеться зміна зовнішніх кордонів Російської Федерації;
• низка національних регіонів отримає незалежність;
• під міжнародним контролем проводитимуться заходи щодо депутинізації та демілітаризації Росії;
• відбудеться розпад інтеграційних об'єднань, головним двигуном і центром яких є Росія (ОДКБ, ЄврАзЕС);
• Росія втратить місце члена в РБ ООН, варіант: замість ООН буде створена нова міжнародна організація, в керівних органах якої не буде Росії;
• як мінімум на покоління громадяни Росії, а також етнічні росіяни залишаться світовими паріями, практично повністю виключеними з міжнародного спілкування;
• відбудеться якісне посилення військової та політичної могутності "історичних конкурентів Росії": Китаю, Японії, Німеччини, Туреччини;
• буде ліквідована міжнародна система нерозповсюдження ядерної зброї, не менше десяти країн легально знайдуть (легалізують) ядерну зброю на своїй території, в тому числі і низка безпосередніх сусідів Росії;
• відбудеться радикальна зміна системи міжнародної безпеки, націлена насамперед на недопущення відродження російського мілітаризму, шовінізму, агресії.

Андрій Ілларіонов, економіст, старший науковий співробітник Центру політики безпеки у Вашингтоні, президент Інституту економічного аналізу