У нас починаються зміни тільки там, де все закінчується. Закінчуються люди - і починається підготовка.
Закінчуються війська - і кудись зникають політичні пристосуванці і відповідальність беруть на себе справжні командири, які опановують створеним до них хаосом та безладом.
Закінчуються сили - і залишаються тільки рішучі люди, які діють за наказом і з усмішкою дивляться на тих, хто летить в тил.
Закінчуються гроші - і починають рахувати доцільність витрат.
Закінчується терпіння - і люди починають критично ставитись до обіцянок та брехунів.
Ми унікальні люди, які здатні перемагати коли все проти нас, і здається нема шансів. Усе наносне не дає нам можливості діяти, але саме на війні дуже часто на найнебезпечніших напрямках наступає момент істини. Коли залишаються тільки незламні, які радісно вітають один одного - вони раді працювати в одній пожежній команді, де вже нема ніяких чинів та статусів, а є одне тільки величне бойове братерство.
Холодне розсудливе очікування неминучого бою та смертельний ризик єднає нас навколо цілі, і сталевий блиск очей тих, хто б’ється заради честі та своїх побратимів, стає спільним паролем.
Бути українцем - це просто бути готовим брати всю відповідальність на себе. Це просто честь.
Дуже висока честь.