Венесуела і ППО України
Ну що ж.
Трамп «тепло» поговорив з Родрігесом.
Якщо коротко, то питання ресурсів практично вирішене. Як, втім, і питання збереження старих еліт.
Як і передбачалося, тріумфу демократії не відбулося. Але для нас важливо інше. А саме те, що сьогодні можуть робити МЗС і ОП.
Суть схеми на даному етапі проста. США викуповують нафту Венесуели і продають її як на своєму ринку (що важливо перед проміжними виборами), так і на зовнішньому полі. Гроші збирають ті ж США. А потім за них оплачують поставки американських товарів до Венесуели. Не факт, що найякісніших, не факт, що найдешевших - просто вироблених у США. Ця частина для нас не представляє інтересу - просто "бізнес Трампа".
Цікаво інше. У тих же одкровеннях Трампа є слова про початок співпраці в галузі безпеки. Зізнатися, очікував такого і навіть описував це в ролику.
А ось це означає, що можливі поставки зброї. Що логічно - озброєння - дорога річ. Тут є прямий наш інтерес. У чому?
1. РФ поставила до Венесуели досить велику кількість систем ППО. І боєприпасів до них.
2. США будуть поступово замінювати їх своїми - логічно, адже з Венесуели роблять сировинну колонію.
3. А це означає, що російські системи Каракасу «ніби як не потрібні». У цьому Трамп може «розписатися» хоч сьогодні.
4. Але Каракасу потрібні гроші. Причому не тільки на рахунках у США.
І ось тут якраз можливість для України. Є програма закупівлі озброєнь країнами ЄС для наших потреб. Є дефіцит боєприпасів для старих радянських систем ППО (вони таки теж працюють). Є дефіцит самих систем.
А це означає, що якщо в рамках ініціативи європейських держав раптом виникне ідея «викупити» на початковому етапі «зайвий» боєзапас — США можуть погодитися і навіть рекомендувати Родрігесу таку угоду.
Наступний етап - "зайві" системи ППО, та й не тільки (там і Су-30, артилерійські системи та багато іншого). І та ж схема.
Проблема таких угод - час. У України є, умовно, 2-3 місяці. Тому що після цього Москва або захоче "викупити назад", або обговорить неможливість такої угоди з Вашингтоном.
Чи зможемо ми швидко спрацювати? Через 2-3 місяці буде ясно, в тому числі за інтенсивністю роботи ППО.
Білоруський аналітик, публіцист, блогер, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього. Автор аналітичних публікацій про білоруську та українську політику та економіку. Дослідницькі інтереси: еволюція політичних систем і політичних інститутів у країнах, що переживають трансформацію; суспільні відносини, можливості корекції системи відносин і впливу на неї; зв’язок економічних відносин і міжнародної політики, взаємний вплив; регіональна політика – Східна Європа і Причорномор’я. Розробив низку навчальних програм та тренінгів з комунікацій, політичних кампаній, пише uifuture.org.
З червня 2024 року – головний експерт з питань вивчення Росії Українського институту майбутнього.