Треба тверезо дивитися на ситуацію і зважати на те, що зовнішня політика Сполучених Штатів Америки і, зокрема, Байдена, полягає в об'єднанні НАТО та формуванні антипутінської коаліції. Це – комплекс проблем, якими він займається вже десятки років ще з часів Радянського Союзу. Байден залишається незмінним саме у зовнішній політиці поширення демократії у світі.
Америка має кілька невдалих кейсів – війни в Іраку, Афганістані і Вʼєтнамі. Це важкі спогади для всіх американців, адже під час усіх цих війн були величезні людські та фінансові втрати. Україна стала продовженням цієї зовнішньої політики США, і незалежно від того, республіканець чи демократ обіймає посаду президента, але він є відповідальним за це.
Ця ситуація – серйозний виклик для іміджу США як світового лідера з часів Другої світової війни. Саме за часів Рузвельта США відіграли ключову роль у знищенні гітлерівської Німеччини, і одразу ж отримали новий виклик у вигляді СРСР. Тоді США розуміли, що ситуація не може бути вирішеною інакше, але для Байдена бути більш успішним за своїх попередників у війнах з Іраком та Афганістаном теж є викликом. Перемога в Україні – для нього це перемога Сполучених Штатів Америки.
Але зрозуміло, що ця історія для США не буде простою, і вона може не завершитися у 2024 році. Втім, Байден бачить для себе завданням зробити для цього максимально багато. Найголовнішою проблемою, з якою він нині стикнувся, є неготовність НАТО чинити опір. США, які впродовж багатьох років проводять з європейцями політику примусу до зміни політики зміцнення обороноздатності, весь час наражалися на спротив. З початком вторгнення Росії ситуація трохи зрушилася з місця на тлі катастроф, які відбулися в Україні в Бучі, Ірпені, Ізюмі, і риторика в ЄС почала змінюватися. Схожа історія була і на Близькому Сході, де Європа довго толерувала (а фактично фінансувала) ХАМАС.
Чи переконав Зеленський Байдена? Скоріше, Байден побачив, що Україна стає партнером, з яким можна говорити і проводити спільні операції. До цього часу ми не бачили потужних військ у ЄС, але вони потрібні, бо загроза значно ближча, ніж здається. Байден став заручником своєї амбітної цілі, але як політик світового рівня він робить послідовні кроки та припускається помилок. Факт присутності Зеленського був важливим, в першу чергу, для Байдена, і добре, що лідери порозумілися. Адже Зеленський говорив про 2/3 американської підтримки, яка залишається в США, і це ті тези, які зараз активно просуває Білий дім, аби переконати суспільство Сполучених Штатів Америки, що вони інвестують не в Україну чи Європу, а в себе. Тим паче, що війна до США ближче, ніж здається, бо у них і під боком вистачає ворогів – чого варта лише Куба. І в цьому сенсі Зеленський своєю присутністю допоміг Байдену.
Валерій Клочок, спеціально для Главреда
Валерій Клочок - громадський та політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року – керівник Центру громадської аналітики “Вежа”, голова благодійного фонду “Нова дорога”.
З 2020 по 2022 рік співпрацював з незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.
З 2016 по 2018 рік – голова центрального виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік – керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року – дотепер – засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік – головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України ІV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) – начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби ІІІ рангу.
З 2004 по 2005 роки – прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України ІV скликання.
З 2003 по 2004 роки – інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.