На тлі посилення українських ударів по об’єктах військово-промислового комплексу Росії дедалі більшу увагу привертає їхній довгостроковий вплив на виробничі та стратегічні можливості країни-агресора. У цій колонці військовий і політичний аналітик Олексій Копитько розглядає значення атак на підприємства мікроелектроніки у Воронежі та центр космічного зв’язку в Дубні, які відіграють важливу роль у забезпеченні російського ВПК та супутникових комунікацій. Автор пояснює, чому оцінювати такі удари слід не лише за масштабом руйнувань, а й за їхніми стратегічними наслідками. Публікуємо його думки мовою оригіналу.
Воронеж. Дубна.
Щоб мати орієнтири під час сприйняття новин.
1. Повітряні Сили України в рамках спільної операції з іншими структурами Сил оборони України завдали ракетного удару по одному з військових заводів у Воронежі, де виробляється електроніка для ОТКР «Іскандер» (КР «Іскандер-К»), ракет Х-101 та ЗРПК «Панцир С-1». Влучання точне. Варто уточнити кілька моментів.
У мережі почалася плутанина з назвами підприємств — звучали «ВЗПП-Мікрон» і «ВЗПП-С». Що не дивно, бо по суті — це сполучені судини, прохідна частина яких виглядає так, як на зображенні 1.
«Воронезький завод напівпровідникових приладів — Мікрон» є частиною корпорації «Елемент» (понад 30 високотехнологічних підприємств), яка донедавна була афілійована з АФК «Система», але у 2026 році частку «Системи» викупив «Сбербанк». Список підприємств — вражаючий, у його складі — відомі ще з радянських часів майданчики в Зеленограді (воронезький «Мікрон» — дочірня компанія зеленоградського), Новосибірську, Томську, Казані тощо.
Нюанс полягає в тому, що у 2024 році ця група показала чистий прибуток у розмірі 8,3 млрд руб. Але вже у 2025 році — чистий збиток у розмірі 2 млрд руб. Одна з причин: на 29% скоротилася виручка в ключовому секторі — електронній компонентній базі. Це пов’язано зі спадом у цивільній промисловості.
«ВЗПП-Мікрон» — це одна з головних «кремнієвих фабрик» у корпорації «Елемент» (і Росії загалом). Завод саме спеціалізується на ЕКБ для мікроелектроніки та силової електроніки, виробляє кремнієві пластини. У тому числі — незаконно імпортуючи частину необхідних матеріалів з Тайваню. За що опинився під санкціями.
Однак у 2025 р. корпорація «Елемент» на тлі загального спаду продемонструвала зростання в секторі точного машинобудування (на 122 %) та електронних блоків і модулів (на 33 %). У цьому сегменті працює ВПК.
Сусід «Мікрона» — «Воронезький завод напівпровідникових приладів — Складання» (формально відокремився у 2002 р.) — якраз і займається виробництвом «блоків і модулів» для армії.
З серпня 2022 р. цей завод перебуває під санкціями США (а також під українськими, австралійськими, японськими…). Саме сюди й прилетіло. Тобто Україна ввела кінетичні санкції проти відомих усьому світу лиходіїв.
Заяви про те, що «завод зруйновано», є неправдивими. Як і будь-який оборонний завод, це великий комплекс. Зруйновано одну з будівель. Наскільки це болісно — ми дізнаємося з часом. Але те, що збитки значні – однозначно. Операція надзвичайно успішна...
До речі: карта пожеж NASA показує теплову аномалію не там, де вона насправді, а трохи осторонь. Це до того, що треба спокійно ставитися до певної похибки, перевіряти, а не підозрювати скрізь фейки…
Загалом ми звикли сприймати Воронеж як місто-мем, яке прийнято бомбити в будь-якій незрозумілій ситуації. Насправді Воронеж — це місто-мільйонник, хоч і трохи менше за Харків у найкращі роки, таке як Дніпро чи Одеса. У Воронежі зосереджено грандіозний науково-технічний та виробничий потенціал, починаючи від авіації й закінчуючи всілякою електронікою. Туди ще можна літати й літати…
2. Центр космічного зв’язку «Дубна» почали будувати в 1974 р., формально — для обслуговування Олімпіади-1980 у Москві. Є підрозділом Федерального державного унітарного підприємства «Космічний зв’язок» (ДП КС).
На «Дубну» з’єднуються десятки наземних майданчиків, що обслуговують російське орбітальне угруповання зв’язку, зокрема те, що забезпечує телерадіомовлення. Це один із 6 подібних телепортів у Росії.
Подивіться на зображення. Горіти там особливо нічому, тому пожежа буде не дуже помітною. Будь-який подібний центр має багаторівневу систему резервування. Зламати там усе з першого разу — вкрай складно. Але позначити тенденцію — вкрай корисно.
Адже космос, нарівні з АЕС, — головна великодержавна експортна позиція Росії для незахідних країн. Навіть якщо не брати до уваги військові потреби, втрата об’єктів на кшталт ЦКС «Дубна» — це стратегічні ризики у відносинах із небагатьма партнерами, такими як Алжир та Іран…
І, так, у Дубні ще багато страшенно цікавого.
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.