Російське міністерство оборони уночі 27 жовтня повідомило про роботу ППО у низці регіонів. Там заявляють про збиття 51 дрона. Водночас у Тамбовській області сталася пожежа, неподалік розташований місцевий нафтопереробний завод. Російське видання Astra з посиланням на місцевих мешканців інформує, що масштабна пожежа виникла на диспетчерській станції "Транснефть-Дружба" у селі Новонікольське. У цьому самому селі розташований Мічурінський нафтопереробний завод.
Водночас російські Telegram-канали повідомляють, що українські безпілотники уразили спиртзавод "Этанол-Спирт" у селі Червоне Воронезької області
Нагадаю, що днями українські дрони завдали ударів по об’єкту в Нижньогородській та Брянській областях РФ, які є складовою частиною російського військово-промислового комплексу.
Росіяни підтвердили ефективність удару безпілотників ГУР по ключовому заводу російського ВПК, що випускав елементи мікроелектроніки для ракет "Іскандер" і засобів ППО "Панцир С-1".
Йдеться про брянський завод "Кремній Ел", який, за даними російської сторони, на цей час припинив виробничий цикл.
Варто зазначити що близько 90% продукції, яка виробляється заводом, призначено для російського ВПК. Зокрема, кінцевими споживачами продукції підприємства є виробники військової техніки "Телта", "Концерн радіобудування "Вега", "Алмаз-антей", "Сузір’я", "Авіаприладобудування", "Роскосмос", "Росатом".
Виготовлена підприємством електроніка використовується для створення ракетних комплексів стратегічного призначення "Тополь-М" та "Булава", зенітних ракетних комплексів ППО С-300 та С-400, ракетно-гарматних комплексів "Панцир – С1", бортової електроніки літаків "МіГ" та "Су".
Наразі російська сторона змушена була визнати критичні пошкодження як виробничих цехів, так і неможливість подальшого випуску продукції для потреб російського ВПК.
Як повідомили на підприємстві, внаслідок удару порушено енергопостачання, а також завдано шкоди об'єктам забезпечення спеценергетикою та перервано технологічні виробничі ланцюжки.
Гендиректор заводу Олег Данцев змушений був визнати, що завдання відновлення виробництва на даний момент - це досить складне завдання.
"Є складнощі з купівлею запасних частин для відновлення технологічного обладнання та енергетичної інфраструктури; будівельники проводять експертизу можливості відновлення руйнувань", - зауважив він.
А ось це вже показово.
Йдеться про те, що цей завод неодноразово був ціллю безпілотників Головного управління розвідки Міністерства оборони. До цього чотири рази завдавали удару по цьому підприємству. Після попередньої успішної атаки на підприємство у ГУР МОУ заявили, що "можна припустити, що подібні удари по оборонній промисловості Росії продовжаться, поки керівництво країни-агресорки не припинить війну на українській території та не виведе всі свої війська".
І, як бачимо, послідовність завдання ударів має вельми велике значення і дало свої позитивні взнаки.
Аналогічна ситуація і Брянським хімічним заводом "імені 50-річчя СРСР", який спеціалізується на виробництві промислових вибухових речовин та утилізації боєприпасів. Зокрема, сейсмічних зарядів, шашок-детонаторів, скажинно-шпурових зарядів, амонітів. Завод входить до Концерну "Техмаш" державної корпорації "Ростех". Від жовтня 2023 року ударні безпілотники ГУР МОУ атакували це підтриємство щонайменше шість разів.
Тобто йдеться не про показові акції, себто, демонстрації можливостей, а саме про спланований послідовний характер операцій українського розвід товариства.
Примітно, що збільшується відстань від цілей до російсько-українського кордону. Наразі — це понад 1200 кілометрів.
Успішна атака українських безпілотників по російському підприємству з виробництва Shahed та нафтопереробному заводу ТАНЕКО на відстані понад 1200 км дозволяє говорити про нові можливості України у далекобійних ударах по території країни-окупанта.
Вже можемо говорити про те, що українська сторона масштабує виробництво ударних безпілотників із дальністю ураження цілі понад тисячу кілометрів.
Показовим є той факт, що українська воєнна розвідка і ЗСУ продовжують характер інтенсивних ударів по тиловій інфраструктурі російського ВПК та військових об’єктах на території Російської Федерації, які є законними цілями української сторони.
Дмитро Снєгирьов (11 жовтня 1971, Луганськ) – експерт з військових питань, блогер. Історик та юрист. Співголова громадської ініціативи "Права справа".
Виступає на радіо, телебаченні та Інтернет-ресурсах у якості експерта з військової та політичної тематики.
Дмитро Снєгирьов, спеціально для Главреда