За результатами їхніх переговорів прес-служба МЗС Китаю 9 травня опублікувала повідомлення про те, що китайський лідер виступає за «усунення корінних причин [української] кризи». За останні роки це стало найкращим подарунком Кремлю від Пекіна, який фактично почав використовувати термінологію окупантів.
Однак використання Пекіном російської пропаганди в офіційних заявах – не перший удар по українсько-китайських відносинах. Президент України Володимир Зеленський 8 квітня заявив, що військовослужбовці ЗСУ захопили в полон двох китайців, які воювали в лавах російських окупаційних військ. Саме тоді постало гостре питання про справжні наміри Китаю, який офіційно позиціонує себе як нейтральну сторону у війні.
Керівництво нашої країни зайняло принципову позицію з приводу інциденту з полоном китайців. Президент назвав їхню участь у бойових діях «кроком на розширення війни». Своє ставлення до скандальної історії висловив і глава ОП Андрій Єрмак: «Їх десятки і десятки на різних ділянках фронту... Китай завжди говорив нам, що він нейтральний. Пекін має роз'яснити нам це».
Своєю чергою, Китай в особі представника міністерства закордонних справ Лінь Цзяня спробував порозумітися загальними фразами. «Дозвольте підкреслити, що позиція Китаю щодо української кризи об'єктивна і справедлива. Ми прагнемо сприяти припиненню вогню і мирним переговорам», – сказав Цзянь.
Але ми чітко бачимо, що дії Китаю кардинально розходяться з його словами. З посиланням на дані розвідки Зеленський 17 квітня заявив, що Київ отримав інформацію про постачання китайської військової продукції в Росію. За його словами, щонайменше йдеться про порох і артилерію. Можливо, Китай також залучений у виробництво «якоїсь зброї» на російській території. Уже наступного дня президент ввів санкції проти трьох компаній Китаю: Beijing Aviation And Aerospace Xianghui Technology, Rui Jin Machinery і Zhongfu Shenying Carbon Fiber Xining. За даними проєкту Leave Russia, продукція кожної з них використовується російським військово-промисловим комплексом. Цим організаціям було заборонено роботу в Україні, їхні активи заморожено.
Звинувачення Китаю в постачанні зброї країні-агресору звучали і раніше. У листопаді 2024 року на той момент верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель із посиланням на розвіддані інформував держави Європейського союзу про залученість Китаю у виробництво зброї для РФ. Боррель назвав переконливими докази причетності Пекіна до надання «летальної допомоги» Москві.
Раніше, наприкінці вересня 2024 року, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що дочірня компанія російської державної оборонної корпорації «Алмаз-Антей» під назвою «Купол» розробила новий бойовий безпілотний апарат дальнього радіусу дії. Випробування виробу було проведено в Китаї за участю китайських фахівців. Стверджувалося, що «Купол» виношує плани організації в Китаї масового виробництва цих зразків БпЛА для використання у війні проти України. За даними розвідки деяких європейських країн, яким вдалося отримати електронні листи і платіжні квитанції, сім військових безпілотників доставили з Китаю в штаб-квартиру «Купола» в російському місті Іжевськ.
Міністерство закордонних справ України 22 квітня викликало китайського посла Ма Шенкуня і повідомило йому про стурбованість Києва «фактами участі китайських громадян у бойових діях проти України на боці держави-агресора, а також участю китайських компаній у виробництві в Росії продукції військового призначення». Підкреслювалося, що така політика Пекіна суперечить духу партнерських відносин між Україною та КНР.
Мабуть, «дух партнерських відносин» уже давно зник. Зник він тоді, коли в цій неспровокованій кривавій агресії Росії проти України Китай відмовився навіть від нейтральної позиції і став на бік окупанта. У ситуації, що склалася, Україна повинна ще сильніше згуртуватися перед обличчям подвійної російсько-китайської загрози. Але це виклик і для західних партнерів: від них вимагається проявити тверду солідарність із Києвом у боротьбі не тільки з російською агресією, а й із китайською політичною експансією, що ґрунтується на безпринципності та віроломстві. Рішучою відповіддю України та її західних союзників на цинічну політику Китаю може стати вироблення спільних механізмів всеосяжних санкцій відносно Пекіна, що запобігатиме його перетворенню з прихованого й обережного опонента на відкритого ворога світової спільноти демократій.