Війна закінчиться скоро, тому що ворог розбитий. Він був розбитий ще в перші чотири дні війни – найважчі, коли величезні колони від Бородянки через Макарів до Гурівщини з прапорами і піснями заходили в Україну. Отримали по саме не хочу, злякалися, закопалися, огризаються, всього бояться...
Так, тиснуть на Маріуполь. Там складно. Маріуполь відірваний від основних сил.
Так, луплять по містах. Від безсилля.
Читати такожZaporebrik - територія нових варварів: чого Росія хоче від України
З першого дня я бачу на передовій настрій наших людей – військових і цивільних: вони готові рвати нечисть на частини. Також я бачу поведінку "непереможних воїнів", які закопуються в землю і повністю втратили ініціативу, ці "солдатики" бігають по селах у пошуках "пожерти і покурити", п'яну російську офіцерню, глумиться від страху перед неминучою розплатою над жінками і дітьми.
Це – агонія.
Агонія путінської Росії, яку утримує від розвалу тільки ядерна кнопка в руках маніяка. Всі її бояться – і російські "еліти", і наші західні друзі. Останній аргумент божевільного.
Якби не ризик ядерного апокаліпсису, війна давно б закінчилася.
Путін сьогодні як загнаний звір. Ми можемо погнати його до самого Уралу, але нам скажуть – обережніше, це ядерний маніяк. Тому ми виженемо його поки що тільки з України. Скоро.
Юрій Касьянов, волонтер, блогер