Кремль дуже стривожений ситуацією з морською торгівлею / війною. Після української заяви про закриття російських портів з'явилася реальна загроза припинення половини нафтового експорту РФ: з такими ризиками возити нафту з Новоросійська ніхто не стане.
Москва не була готова до такого кроку з боку Києва і абсолютно не знає, як і чим на нього відповісти. Поки варіанти не блищать оригінальністю: Медведєв, накативши, запропонував влаштувати якусь екологічну катастрофу в Західній Україні. Оглядач Бовт каже, що морська блокада — привід для ядерного удару, багато Z-каналів приречено пишуть, що Путіну доведеться просити Сунака і Байдена «урезонити» Зеленського.
Цікаво, що почали звучати голоси з пропозицією повернутися до зернової угоди, так як з нею, як з'ясовується, набагато краще, ніж без неї. Але спікери тут з гіркотою визнають: повернення до неї буде публічним приниженням для Путіна, тому навряд чи…
Я ж думаю, що Україні не треба ніяких угод на зараз. Потрібно клепати дрони десятками і сотнями, покращувати їх, посилювати і — довбати, топити, трощити військові кораблі, танкери, нафтову інфраструктуру, Керченський міст. Не звертати уваги на заклики до переговорів і мовчки продовжувати бити. Таку мову Путін чудово розуміє і скоро буде змушений піти на «непрості кроки» і «жести доброї волі».
Результат такого "діалогу" перевершить всі очікування.
Народився в Москві, в районі Сокольники, жив там до трьох років. Має українське коріння, предки походять з міста Самбір На Львівщині. З батьками часто переїжджав з міста в місто, проживав в Підмосков'ї, Кишиневі, Санкт-Петербурзі. Навчався в 11 школах.
Закінчив Московський лінгвістичний університет, за фахом — арабіст.
З 2010 року працював у Києві, писав для сайту "Лента.ру". Після рейдерського захоплення видання у 2014 переїхав до України.
Працює журналістом і політичним оглядачем журналу "НВ" (Київ), пише Вікіпедія.