Будь-яка диктатура потребує міфології. Путінська міфологія - це міфологія переможця, того, хто «відроджує Російську імперію».
Війна проти України готувалася давно. Буквально з самого початку свого правління Путін дивився на Україну як на важливий плацдарм для розширення свого впливу. Путін послідовно вибудовував ідеологічний фундамент, на якому повинна була вирішитися «проблема України».
Тому поразка Путіна в цій війні — це не просто відновлення українського суверенітету. Це крах всієї путінської концепції. Диктатор, який позбавляється свого міфу (а ми говоримо про диктатуру персональну), не може утримати владу.
Усі проблеми, які загнані вглиб путінської Росії, вилізуть назовні. Не будемо забувати, що закінчення військових дій не обов'язково означатиме припинення конфронтації із Заходом, а, отже, Росія залишатиметься під санкціями.
Зараз санкційний тиск нівелюється патріотичним підйомом, а значна частина росіян вважає, що війну можна виграти. Відчуття неминучої катастрофи в російському суспільстві немає. У той момент, коли ЗСУ перейдуть у вирішальний наступ і стане очевидно, що все буде втрачено, настане зовсім інша ситуація.
Ми знаємо з російської історії, що народ готовий йти на страждання в ім'я «високої мети», але поразки завжди приводили Росію до соціального вибуху. Крим - основа путінської міфології, яку він багато років вбивав в голови росіян, тому український прапор в Севастополі — це закінчення війни і початок звільнення Росії від путінського фашизму.