Екс-спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, якого напередодні звільнили народні депутати, натякнув на те, що в майбутньому може балотуватися у президенти.
Зрозуміло, що зараз у нього ще далеко не ті позиції, з якими можна стартувати на виборах президента. А судячи з його вивіреного виступу, він добре підготувався і явно не збирається поповнювати ескадрилью збитих льотчиків.
Однак дуже часто буває так, що стається не так, як бажалося. Український виборець не любить правильних хлопчиків, має бути харизма, оскільки українська політика - лідерська. Поки він є привабливим об'єктом для політичних інвестицій - з нього можуть зробити "точку збору" опозиції проти Зеленського, але цього все ще замало, щоб говорити про шанси стати президентом.
Серйозність його намірів визначиться, якщо він зуміє сформувати депутатську групу і знайти хоча б 17 однодумців у Верховній Раді - поки це певна інтрига. Якщо у нього цього не вийде, то і далі буде те ж саме - він буде гостем на ефірах, але потихеньку може скотитися до долі інших спікерів, які мали великі політичні амбіції і для яких крісло спікера виявилося найвищою точкою політичної кар'єри.
Якщо ж Разумков зважиться приєднатися до супротивників Зеленського, то це, швидше, зіграє йому "в мінус". Справа в тому, що він може виявитися зручною ширмою для старих політиків. Але антирейтинг Порошенка нікуди не зник, і у випадку його з Разумковим для останнього це буде репутаційним знищенням. Так само, як і будь-які публічні союзи зі старими політиками.
Читати також"Слуги народу" озвучили головні причини відставки РазумковаОднозначно, після звільнення Разумкова, робота Ради прискориться. Але ми повинні усвідомлювати, що в цьому варіанті ми отримуємо суперпрезидентську республіку, де у Верховної Ради буде суто технічна функція. А те, що було восени 2019 року, коли парламент показав небачені раніше темпи роботи, здасться "квіточками".
Після цього програма максимум мала увінчатися 226 голосами за відставку Разумкова. Трохи не дотягли, але з точки команди президента, з'їздили не дарма - фронда притихла, а з вагаються попрацювали. І це - показник того, що якщо президент чогось хоче, то він цього досягає.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреду