Українській владі треба бути гнучкою і розуміти, що в політиці не буває нічого сталого. Емоційна підтримка буде зберігатися постійно, і підтримка зброєю, боєприпасами та грошима буде продовжуватися незалежно від того, як складатиметься ситуація на фронті та всередині України. Але цю емоційну підтримку треба було поступово замінювати на практичні інтереси. Тобто щоб нас пдітримували не лише тому, що люди у цивілізованій країні страждають, а тому, що їм цікаво нас підтримувати, бо це вкладається в логіку їхніх власних інтересів. Зокрема, вже давно потрібно було переводити підтримку України на бізнес-рейки. Тобто варто було переводити домовлятися з країнами, аби ті кошти, які вони виділяють нам, спрямовували безпосередньо на розгортання власних виробництв, які розгортають, розконсервовують виробничі лінії, починають займатися бізнесом та виробляють потрібну Україні зброю. Адже поточна ситуація не така, як була під час Другої Світової війни, коли у неї були втягнуті усі країни Заходу.
Зараз це потихеньку відбувається, але запізно, тому тут можуть виникнути певні проблеми. Тому потрібно постійно моніторити, аналізувати ситуацію і шукати можливості, а не вважати, що нам всі винні, і все буде так, як на початку.
(...)
Захід може зробити дуже багато, якщо він захоче, і якщо він бачитиме сенс у таких діях. Поки що він не дуже наляканий Росією – він бачить, що РФ не така потужна, як здавалося, якщо навіть Україна може її стримати. А от у промисловому сенсі вони спроможні виробляти дуже багато техніки – навіть окремо взята Німеччина здатна закрити всі потреби України у будь-якій зброї та будь-якій кількості, якщо вона б почала займатися цим серйозно.
Втім, усі країни Заходу виконають обіцянки, які давали Україні в рамках Рамштайнів. А от на перевищення планів розраховувати не треба, бо про кожне збільшення допомоги потрібно домовлятися окремо, і зараз це вже треба аргументувати, пропонувати щось натомість, і брати на себе зобовʼязання. Бо на Заході не розуміють підходу, коли від них вимагають постачань за дотриманням термінів, але нічого не дають натомість.
Олександр Кочетков, спеціально для Главреда
Олександр Кочетков - аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" та заступник керівника прес-служби президента України.