Минуло два роки і шістдесят шість днів війни. На фронті сьогодні, начебто, усе заспокоїлося і нових помітних просувань росіян уперед я не бачу.
Хоча загалом, звісно, картина безрадісна, і поки що всі експерти сходяться на тому, що цей новий пакет американської допомоги, який чи то вже прийшов до України, чи то ось-ось дійде, зможе (у найкращому разі) лише стабілізувати ситуацію і зупинити просування росіян на Покровськ.
Чи зможуть ЗСУ в осяжній перспективі перейти в наступ - ніхто толком сказати не може. Усі сходяться на думці, що якщо це і можливо, то тільки за умови збереження досягнутого зараз рівня військової допомоги, та й то найраніше - на майбутній рік.
Сьогодні пройшли дві взаємно суперечливі звістки: спочатку багато ЗМІ повідомили, що Україна подала до Ради Європи заяву про частковий відступ від дотримання Європейської конвенції про захист прав і свобод людини, в якій йдеться про те, що під час воєнного стану права людини, передбачені низкою статей Конституції, можуть бути тимчасово обмежені.
Тим часом статті Конституції, щодо яких встановлено обмеження, гарантують: недоторканність житла (ст. 30); таємницю листування, телефонних переговорів та іншої кореспонденції (ст. 31); невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32); свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати і повертатися на територію України (ст. 33); право на свободу думки і слова, вільне вираження поглядів і переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (ст. 34); право брати участь в урядові, адміністративних, фінансових, адміністративних, фінансових.
Далі в документі перелічено, які конкретно заходи, що застосовуються в Україні під час воєнного стану, можуть вважатися відступом від Конвенції про захист прав людини та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права:
-примусове відчуження приватного або комунального майна для потреб держави;
-введення комендантської години;
-особливий режим в'їзду і виїзду, обмеження пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, руху транспорту;
-здійснення огляду речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла громадян;
-заборона мирних зібрань, мітингів, походів, демонстрацій та інших заходів;
-заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання;
-заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання чи перебування без належного дозволу;
-встановлення військового збору для фіз і юросіб.
Але потім міністр юстиції України Денис Малюська спростував цю інформацію і повідомив, що Україна повідомила Раду Європи про можливість обмеження певних прав людини одразу після запровадження в країні воєнного стану 2022 року. А зараз Україна, навпаки, повідомила Раді Європи, що вона відмовляється від низки цілком певних обмежень прав людини. Але від яких конкретно обмежень вона відмовляється - міністр не сказав.
По суті суперечка тут досить беззмістовна. Яка, по суті, різниця, з якої дати і які з найважливіших прав людини обмежені в Україні: з 2022 року чи тільки з квітня нинішнього. Важливо, що зараз цих прав у громадян України немає, і коли вони будуть їм повернуті - незрозуміло. Можливо, що й ніколи...
Але це вже стара дискусія. Мені весь час нагадують, що я занадто вимогливий до української влади і маю зрозуміти, що під час війни такого роду обмеження неминучі.
Але я все-таки ще раз зверну вашу увагу на те, що воєнний стан і війна - це не одне й те саме. І війна - це, як не крути, якийсь об'єктивний стан, який не можна створити в односторонньому порядку: потрібен ворог, з яким вона йде. А ось воєнний стан зовсім не вимагає такого другого суб'єкта: Верховна Рада проголосувала і готово: воєнний стан введено. Можна потім сперечатися до хрипоти, були для цього підстави чи ні, але Рада голосує, і ви вже "бац" - і перебуваєте в стані, коли прав людини у вас немає.
Ось, припустимо, Україна перемогла. Ворог розбитий і втік геть. А Рада воєнний стан бере - і не скасовує. І все законно: ніяких виборів, Рада у своєму праві: воєнний стан справно продовжує і ця влада беззмінно править в Україні вічно... Знайдіть ваду в моїх міркуваннях!
Жарти жартами, але сьогодні генсек НАТО Столтенберг уже твердо заявив, що на саміті НАТО, який пройде з 9 до 11 липня у Вашихгтоні, Україна не отримає запрошення вступити до цього альянсу. А переговори про вступ до ЄС (рішення про початок яких було ухвалено ще в грудні) так і не почалися. І коли вони почнуться - невідомо. Пишуть, що в червні-липні. Але твердих дат не називають...
Ви можете мені не вірити, але я переконаний, що в Брюсселі та Вашингтоні уважно стежать за всією цією історією з правами людини та виборами в Україні. І, звичайно ж, за тим, як Зеленський розрулить тему своєї легітимності після 20 травня.
Альфред Рейнгольдович Кох (28 лютого 1961, Алтай, Східноказахстанська область) — колишній російський державний діяч. У 1990-х роках був головою Держкоммайна Росії та заступником голови уряду Російської Федерації, з 2014 року проживає у Німеччині.Підтримав Україну та розкритикував дії Володимира Путіна за російського вторгнення в Україну, пише Вікіпедія.