Помітив, що будь-який неприємний прогноз західних аналітиків в нашому суспільстві легковажно списують: А вони давали нам 2-3 дні, то чого я маю зараз їм вірити?
Тому давайте спробую пояснити певні речі, які багато хто не розуміє або навіть не знає про їх існування.
Для початку скажу, що будь-який прогноз завжди базується на певній аналітичній інформації, яка зводиться до купи. І вже на базі цієї інформаціі розробляється прогноз щодо можливого розвитку подій в майбутньому.
Однак, головним недоліком будь-якої інформаціі є суб’єктивні фактори. Тобто, речі які залежать від особистих якостей людей, що приймають рішення. Як вчинять різні люди маючи один і той самий набір вихідних об’єктивних факторів.
Ну умовно. Маючи однакову сумму грошей на банківському рахунку, одна людина купить нерухомість, інша інвестує в бізнес, а ще хтось в цінні папери або біткоїни.
Якщо перевести цей приклад на аналітичні прогнози, то аналітик має розуміти яке рішення прийме той чи інший лідер. Звичайно тут також треба розуміти, що такі рішення приймаються не у вакуумі, а з враховунням відповідної реакції і інших.
Однак, різна психологічна реакція на однакові умови це лише частина проблеми при аналітичних прогнозах. Більш складнішим завданням для будь-якого аналітика є вміння розпізнати психотип та характер людини, яка приймає рішення. Думаю ви всі не раз стикались з тим, як люди розкривають себе в різних ситуаціях. Хтось приємно дивує, а хтось розчаровує. І ось саме ця непередбачуваність людської психології є однією з головних проблем для формування прогнозів.
Підозрюю, що коли західні аналітики прогнозували тривалість війни в Україні, то вони свої прогнози будували на некоректних суб’єктивних факторах. Скоріш за все вони думали, що лідери нації злякаються і втечуть, а армія покірно складе зброю не бажаючи воювати з більш потужним ворогом. І ніхто чітко не знав про рівень планування у армії ворога та чи готова вона до можливого супротиву. Виявилось що ворог дуже самовпевнений, через що наробив багато помилок.
Тим не менш така хибна оцінка суб’єктивних факторів абсолютно не значить, що вони погані аналітики. В даному випадку помилки були зроблені не через недостатність кваліфікації, а через дефіцит інформаціі, яку насправді майже неможливо дістати.
І чи значить це, що якщо вони помилились один раз, то можуть помилитись і в другий? Звичайно можуть, але…
Якщо на початку війни відкрились нові раніше невідомі та непередбачувані суб’єктивні фактори, які зіграли важливу роль в стримуванні ворога.
То зараз вже всі чітко розуміють на що здатні обидві сторони. І от в цьому головна різниця прогнозів перед війною та зараз.
Павло Вернівський - економіст, аналітик. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Capital Times. Експерт Інституту ім. Олександра Поля. Спеціалізується на макроекономіці, історії економіки.