Бідна (злиденна) Бурятія втратила найбільшу кількість чоловіків призовного віку. Як і Дагестан. Кримських ватників обдурили, що Росія там назавжди. Білгород випендрюється, що "чекає маршрутку з ЗСУ з Балаклії", типу "йдіть сюди, ми вам зараз тут здачі дамо". А за фактом змушений відсуватися і евакуюватися ("хорти", так).
Татарстан общипаний на ресурси як курка. Сибір вже здана чужій країні. Нафту доводиться палити під відкритим небом, а навколо жебраки, негазифіковані безкраї російські простори...
Калінінград в шоці від ситуації в геополітиці, Москва затикає православне обурення колесами огляду, заводи закриваються, натовпи безробітних скоро почнуть відчайдушно голодувати, а "туристи" з Тагілу почнуть з великим зусиллям гадити в рідних пенатах. Бо з новою репутацією вони такі будуть биті скрізь, куди їх ще пустять.
Азербайджан з Росією не рахується, Вірменія сповна відчула, що її кинули. Білорусь водить за ніс, боячись вступати у війну з Україною. Там таліби, тут втрата Донбасу незабаром...
І інше, і інше...
А як "добре було, по-домашньому..." - українці на своєму горбу забезпечували "міць" СРСР, наймитували на полях, щоб зерно на Москву. Музеї українські - в Пітер, церковне золото - на дачі в Підмосков'ї.
Загалом, там країна кинутих, обдурених, вже і розчарованих, що залишилися без європейського ринку. Хто від відчаю - з вікна. Хто шукає шляхи виїхати. Хто замислюється про те, "яка нафіг мобілізація, нехай депутати Єдиної Росії самі воюють". Диванні сміливці не поспішають воювати з ЗСУ.
Весело і багатолюдно. Добре, коли вони там, у своєму котлі, а не на нашій українській кухні. Хоча ми звідси ще й перцю в той котел додамо.