Називають весну як можливий період для голосування. Принаймні про таке говорять мої власні джерела із політичного середовища.
Для цих намірів у парламенті буде розроблений і ухвалений спеціальний закон під особливості проведення президентських виборів в умовах воєнного стану, а також необхідно буде змінити статтю 19 нинішнього Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Також у владі обговорюється зараз і перспектива ротації членів Центрвиборчкому, відбувається спроба навести порядок у реєстрі виборців і проробка питання відкриття додаткових виборчих дільниць в країнах, де перебуває багато українських мігрантів.
Причини передвиборчої лихоманки очевидні. Президент Зеленський у 2024 р. може не витримати підсиленого війною внутрішньополітичного тиску через проблему легітимності його влади, а він може зрости під впливом дій опозиції, проблем на фронті та операцій впливу ворога.
Поновивши кредит довіри, хай навіть у надзвичайних і екстремальних умовах, він автоматично знімає це напруження і зможе бути більш вільним у своїх політичних діях, в тому числі щодо умовного фіналу війни чи проміжного перемир’я із фіксацією статус-кво.
Перспектива переобрання після такого завершення війни чи перемир’я в більш туманна, якщо не дорівнює нулю, враховуючи, що конкуренти зроблять все можливе, щоб посилити в масовій свідомості стійку асоціацію Зеленського із війною, про яку буде велике бажання забути.
Цієї осені закрита соціологія показує тенденцію до зростання негативної динаміки показників підтримки Зеленського. Якщо вона набуде наступного року критичного характеру в умовах війни на виснаження, скорочення західної допомоги та соціально-економічних проблем, то для Зеленського, із зрозумілих причин, краще поспішати із проведенням голосування. Офіс Президента буде бажати якомога швидше позбутися непрогнозованого впливу війни на політичні позиції нинішнього Президента.
Зараз для Банкової головна проблема – несприйняття суспільством самого факту будь-яких виборів в умовах війни. Тому в планах за ці місяці буде інформаційна обробка на предмет допустимості і можливості голосування.
Щодо парламентських та місцевих, скоріш за все, поки зависають у повітрі, бо із зрозумілих причин їх адміністрування в умовах воєнного часу надзвичайно ризикована річ, хоча і президентські вибори в умовах бойових дій – це надскладне завданні із зірочкою, яке буде межувати із безпековими та соціально-політичними ризиками. Але теоретично це завдання вирішити можна буде.
Проблем в організації виборів, насправді, дуже багато. Хто візьме на себе відповідальність за життя членів комісії в умовах, коли виборчий процес має бути безперервним? Як забезпечити права військовослужбовців, особливо збереження їх персональних даних?
Як сформувати виборчу інфраструктуру, адже вона у великій кількості громад знищена? Як подолати хаос в державному реєстрі виборців і організувати голосування в закордонному окрузі та внутрішніх переселенців? Це серйозні питання, на яких відповіді дуже поверхові та умовні на даний момент.
Постернак Олег Олександрович (народився 19 вересня 1983 р., с. Залужжя, Теплицький район, Вінницька область) — політтехнолог, політичний консультант, член Асоціації професійних політичних консультантів України, кандидат історичних наук. Провів 16 виборчих кампаній в якості керівника кампанії кандидатів в народні депутати в мажоритарних округах, кандидатів на міські голови, кандидатів у депутати обласних та районних рад.
Автор блогів і публіцистичних матеріалів з виборчого права, політичних технологій, електоральної психології у багатьох українських виданнях.
Коментує політичну ситуацію на українських інформаційних телеканалах, пише Вікіпедія.