ЄС ухвалив рішення про виділення Україні безвідсоткового кредиту в 90 млрд. євро. І хоча деталі цього кредиту ще невідомі, а деякі моменти його отримання ще тільки належить розробити, проте навіть саме тільки це рішення є важливим сигналом для росіян.
Наскільки можна було судити за всіма попередніми заявами Путіна, він хоч і гархорився, і говорив, що готовий воювати скільки завгодно, але все ж таки розумів, що без західної (європейської) допомоги фінансові та військові можливості України вичерпаються до кінця першого кварталу наступного року. (Власне, цього не заперечував і сам Зеленський). Спостерігаючи, як довго і болісно Євросоюз ухвалює рішення про допомогу Україні, і тим паче після відмови ЄС від використання заморожених російських активів, у Путіна могло скластися враження, що Україні настав кінець і тепер він може диктувати їй умови капітуляції.
Але тепер, коли рішення про виділення кредиту ухвалено, горизонт українського "кінця" відсунувся щонайменше на кілька років, а ця перспектива навряд чи Путіна потішить. На цьому горизонті не виключена поява проблем у самих росіян і з фінансуванням цієї війни, і з поповненням власної армії. А це означає, що "диктовка капітуляції" скасовується, а замість цього потрібно буде рухатися до якогось компромісу, який буде мало схожий на жадану капітуляцію України. А раз капітуляцією не пахне, а буде якийсь прикрий для всіх "паскудний" мир, то з новою силою постає питання: а нафіга все це було?
І що далі, то актуальніше постає це питання. І це питання стоїть в очах усього путінського оточення (не кажучи вже про все інше людство). І рано чи пізно на нього доведеться відповідати. Якщо не перед людьми, то вже перед обличчям Творця - точно. Цього суду не уникнув ще ніхто. Але та хрін із ним, із Путіним. Немає сенсу обговорювати логіку і план дій старого, який вижив з розуму. Можна просто прийняти як аксіому, що він здатний на все. Навіть на абсолютно самовбивчі для нього самого кроки.
Альфред Рейнгольдович Кох (28 лютого 1961 р., Алтай, Східноказахстанська область) - колишній російський державний діяч. У 1990-х роках був головою Держкомайна Росії і заступником голови уряду Російської Федерації, з 2014 року проживає в Німеччині. Підтримав Україну і розкритикував дії Володимира Путіна за російське вторгнення в Україну, пише Вікіпедія.