А навіщо 13 січня Тайвань обирає президента. На перший погляд, лідирує Лай Цінде, лідер прогресивної партії, що виступає за незалежність. І що, переможе і почнеться війна?
Не зовсім. На другому і третьому місці представники Гоміньдан і народної партії. Ці партії входять в так звану "синю коаліцію" в законодавчому юані. Яка виступає за реалізацію підходу "одна країна - два шляхи" (в КНР це називається "одна країна - дві системи").
Проблема "синіх" - вони не домовилися про єдиного кандидата. Але навіть у такому форматі розрив між Лай Цінде та Хоу Юй дуже, дуже зменшився. А це настрої населення.
На тлі таких процесів з громадською думкою логічно задатися питанням "А навіщо воювати, якщо можна почекати".
Так, швидкої інтеграції навіть при владі Гоміньдану не буде. Але ніхто і не поспішає.
Якось так.
Білоруський аналітик, публіцист, блогер, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього. Автор аналітичних публікацій про білоруську та українську політику та економіку. Дослідницькі інтереси: еволюція політичних систем і політичних інститутів у країнах, що переживають трансформацію; суспільні відносини, можливості корекції системи відносин і впливу на неї; зв’язок економічних відносин і міжнародної політики, взаємний вплив; регіональна політика – Східна Європа і Причорномор’я. Розробив низку навчальних програм та тренінгів з комунікацій, політичних кампаній, пише uifuture.org.