Вдаримо традиційними цінностями по нетрадиційних.
До Держдуми внесено законопроект про заборону "заперечення сімейних цінностей і пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин". Влада забороняє нетрадиційне і всіляко підтримує традиційні цінності, які століттями були пріоритетом для російської держави. Головна така цінність - війна. Росія воювала за розширення імперії протягом століть. Путін повернув цю традицію. Уявивши себе новою Катериною 2, вирішив захопити Крим і "Новоросію".
Читати також"Поступки" Путіну і пастка для Європи: Кулеба прогнозує нову хвилю на догоду Росії на ЗаходіОднак з цим вийшов конфуз. Підвели якраз нетрадиційні цінності. Тому він на них, напевно, так вз'ївся. Кабаєва не змогла б виконати роль Потьомкіна. Путін це розумів. Намагався замінити її на Шойгу, придивлявся до нього, возив на вікенд в тайгу. Але, мабуть, щось пішло не так. Потьомкін, натхненний любов'ю до своєї імператриці, зміг. А Шойгу, мабуть, виявився імпотентом у всіх сенсах цього слова, провалив все і побачення, і війну.
А якщо серйозно, Путін дійсно активно реалізує традиційні цінності російської держави. Ось коротко основні з них:
1. Перманентна війна за розширення імперії, культ минулих військових перемог,
2. Самодержавство, відсутність елементарного контролю над авторитарною владою з боку суспільства,
3. Злодійство і свавілля чиновників, безправ'я залежного від них населення. "(В Росії) немає ні тільки ніяких гарантій для особистості, честі і власності, але немає навіть і поліцейського порядку, а є тільки величезні корпорації різних службових злодіїв і грабіжників!» (В. Бєлінський 1847 рік),
4. Домострой, культ патріархальної сім'ї, заснованої на чоловічому свавіллі, безправ'ї жінок і дітей,
5. Всевладдя різного роду "охоронок", включаючи ЧК-ФСБ, масовий страх і доносительство,
6. Панування цензури та урядової пропаганди в ЗМІ,
7. Державна, лицемірна і користолюбна церква, що працює на владу і війну.
Ці традиційні цінності і духовні скріпи панували в Росії (за винятком коротких періодів революцій, реформ і відлиг) століттями – і при Миколі 1, і при Олександрі 3, і при Сталіні, і при Брежнєві. Та й при більшості інших російських правителів теж, в тій чи іншій мірі. При Путіні їх панування стало абсолютним, влада захищає його з маніакальною завзятістю і звірячою жорстокістю.