Політолог-міжнародник Максим Ялі вважає, що війна завершиться не через крах російської економіки та революцію, а нинішня фаза вже вийшла на завершальну стадію, яка триватиме рік-півтора і стане найруйнівнішою. Він пояснює, чому жоден із лідерів не може піти на реальні компроміси і чому найбільшої шкоди зазнає генофонд України. Цей текст автор написав рік тому і констатує, що поки не помиляється. Публікуємо його роздуми.
Одне можу сказати напевно: війна закінчиться не через те, що російська економіка обвалиться і почнеться революція.
Якщо й почнеться, то точно не внаслідок нинішньої фази російсько-української війни.
Яка, як мені видається, вийшла на завершальну стадію, що триватиме рік-півтора.
Але погана новина полягає в тому, що вона буде найбільш руйнівною, оскільки обидві сторони конфлікту стрімко розвивають свій військовий потенціал. Як якісно, так і кількісно.
Атаки, які ми спостерігали цієї ночі, відбуватимуться дедалі частіше.
Ми теж будемо бити по їхній енергетиці, але поки, на жаль, можливості в нас значно скромніші.
Але є перспективи масштабування перспективних розробок.
Але чи не найголовніший чинник, який веде до постійних ескалацій, полягає в тому, що обидва лідери перебувають у такому становищі (причини як особистого, так і зовнішнього характеру, як-от характер і особливості суспільно-політичного устрою держав, насамперед рф - «Акела не може схибити, бо зграя загризе»), що жоден не може «дати задню» і піти на реальні компроміси. Які можуть бути розцінені суспільством як прояв слабкості (рф), або перспективи не лише втратити владу в наступному електоральному циклі, а й життя. І не лише своє.
Це вже про Зеленського, політичні опоненти якого не лише пригадають йому та його оточенню всі прорахунки й помилки в підготовці до великої війни, а й за допомогою сучасних технологій і політтехнологів сильно їх прикрасять.
А втомленому й травмованому війною суспільству буде потрібен «цап-відбувайло» на розтерзання.
Тому для Зеленського в прямому сенсі слова на кону стоїть не лише його спадщина і роль в історії, що, безумовно, важливо для нього, а й життя.
І не лише політичне.
Тому, враховуючи всі перелічені чинники, крові, на жаль, проллється ще багато з обох боків.
І руйнування інфраструктури будуть колосальні.
Але найбільшої шкоди буде (та й уже, в принципі) завдано демографії та генофонду.
Особливо українського народу, оскільки в нас здебільшого гинуть найпасіонарніші й найактивніші, у розквіті сил чоловіки, а в них переважно «генетичне сміття» (алкаші, наркомани, вбивці, асоціальні особи), яке вони навмисно пускають у витрату і в буквальному сенсі слова утилізують у «топці» війни без ризиків для економіки і тим паче для соціальної стабільності та генофонду.
Ось така «сірякова правда» цієї війни, на мій суб’єктивний погляд, на цей момент.
І буду дуже радий помилитися.
P.S. Пост був написаний рік тому.
На жаль, поки не помиляюся...
Максим Ялі - політолог, кандидат політичних наук. Оглядач, журналіст, перекладач, дипломат, експерт-міжнародник. Народився 14 січня 1980 року в місті Маріуполь. Закінчив факультет іноземних мов в МГУ м. Маріуполя, а також Дипломатичну Академію при МЗС України. Є старшим науковим співробітником в Інституті всесвітньої історії при Академії наук України.