Тільки лінивий вчора не знущався над промовою Трампа. Але щойно всі ці тексти були написані і лайки отримані, ми знову повертаємося в реальність, яка звучить так: із Трампом доведеться жити наступні три роки. А до імовірної зміни більшості в Конгресі – ще дев'ять місяців.
1. Після зашкального підняття ставок по Гренландії настав час більш реалістичних переговорів. І тут маємо позитивні новини: Трамп особисто підтвердив, що скасовує тарифи проти європейців, і йому подобається ідея Марка Рютте про отримання американського суверенітету над невеликими частинами Гренландії для побудови воєнних баз. Якщо все піде нормально, а, схоже, цей сценарій базовий, питання Гренландії стане черговою умовною зірочкою на фюзеляжі Трампа. Але це не скасовує всіх тих базових викликів, які запустив Трамп. І, повторюся, з Трампом нам жити наступні три роки.
2. Рада миру – це, на жаль, один із тих викликів, на який доведеться давати відповідь. Ця структура не замінить ООН, вона має всі шанси померти доволі швидко і, не виключено, була вигадана кимось з оточення Трампа, щоб збити його навʼязливу ідею балотуватися на третій термін. Адже навіщо бути президентом США, якщо можна стати королем світу. Але це гіпотези про майбутнє. Поки Трамп буде грати в гру ООН-2.0, і велика частина світу змушена буде йому підігравати. У нас тут немає вибору: ми поки що маємо тягнути час, дивитися, чи вироблять консолідовану позицію в ЄС, і чи захоче вступати до цієї ради Росія. Наш підхід тут має бути максимально прагматичним: якщо це допомагає в мирному процесі, ми вступаємо, не допомагає – не вступаємо. Всі ці високопарні речі "як же ми будемо знаходитися в одній організації з РФ та Білоруссю" – контрпродуктивні. Будемо, якщо знадобиться, як і в ООН. Рада миру поки що виглядає як тимчасове явище, до якого треба зараз саме так і ставитися.
3. Після Гренландії в Трампа вивільниться час для України та Ірану. Я не сумніваюся, що зараз Путін запропонує якісь чергові неприйнятні умови миру, і весь переговорний процес зайде на нове коло. Я повторю те, що писав напередодні: та конструкція переговорів, яка існувала досі, зайшла в глухий кут. В силу того, що ми повністю залежні від США як головного переговірника, у нас немає іншого варіанту, окрім як шукати відповідь на питання «чому ця війна не вигідна США». Продовжувати жити в чотирикутнику «території – зняття санкцій з РФ – вигоди для США – європейські цінності» можна, але за рік ми не добилися практично нічого. На столі лежать ті самі карти, і в 2026 році вони будуть незмінними.
4. Кампанія «війна не вигідна Трампу» – складна і системна. Але якщо до неї поставитися саме як до кампанії, а не кавалерійського наскоку, в неї можна зіграти.
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація «Українська мова і література», в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.