Вождь РФ Путін вирішив налякати нашого спікера Руслана Стефанчука тим, що відтепер він (Стефанчук) головний. Упевнений, що невипадково обрано момент, коли президент України здійснює закордонні візити.
Під час цих візитів західні лідери підтверджують, що історія "після 21 травня" - це російська вигадка, на яку не звертають увагу.
Сенс путінського вкидання зрозумілий. З одного боку - це чергова спроба розхитати ситуацію. Причому розхитувати будуть на всіх рівнях. На місцевому, у військах тощо.
З іншого - це сигнал незахідним країнам, які збираються брати участь у "саміті світі" і спроба знизити рівень представництва.
Плутанину зі статтями Конституції України у виконанні Путіна коментувати не буду, не це головне. Важливо інше.
У 2014 р. Путін відмовлявся комунікувати з в.о. президента Олександром Турчиновим, вказуючи, що діалог може йти тільки на рівні спікерів, бо коло повноважень Турчинова незрозуміле і треба чекати виборів. Зараз же його цілком влаштовує Стефанчук як легальний і легітимний утримувач повноважень президента до виборів. Це перша нестиковочка.
Друга нестиковочка - кремлівські діячі роками просували тезу, що вся українська влада є породженням "держперевороту", тому під великим питанням. А тут виявляється, що ВРУ цілком прийнятна і має необхідні повноваження.
Тобто, коли Москві вигідно, вона готова сприймати кого завгодно, хоч талібан, хоч ХАМАС. І навіть Стефанчук годиться. Це лише спроба створити пункт, який за бажання можна буде або перетворити на привід для відходу від дискусії, або розторгувати в переговорах.
Загалом, це російська гра, ось нехай із Лукашенком у неї грають або ще з ким.
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.