Нагадаю, саме на Тегеранській конференції в кінці 1943 року було прийнято рішення про стратегічний розгром фашистської Німеччини.
Основні умови "Тегерана-43": відкриття другого фронту і зобов'язання союзників не проводити сепаратні переговори з Гітлером.
Саме на стратегічне питання про можливість або неможливість проведення в інтересах України "Тегерана-43" і повинна була дати чітку відповідь наша дипломатія.
І вже, виходячи з цього, необхідно було приймати стратегічні рішення щодо війни і миру.
Замість цього, сформувався колосальний дисбаланс між заявленими цілями і готівкою ресурсами.
Давайте спробуємо сформувати можливий баланс між цілями і ресурсами.
Адже з часів маневру македонської кінноти під Гавгамелами, коли мала жменя перемагала величезний натовп, багато що змінилося і війни виграють економічні потенціали сторін.
Військовий бюджет РФ на 2024 рік - 120 млрд дол або 6% ВВП.
Без критичних наслідків для економіки Росія може збільшити його до 200 млрд дол або 10% ВВП.
Мета у вигляді виходу на кордони 1991 року зажадає від нас дворазового перевищення витрат на війну над аналогічними витратами росіян протягом найближчих п'яти років.
Тобто мова про 2 трлн дол.
Мета у вигляді стратегічної оборони вимагає мінімум 50% від потенційно можливих витрат росіян, тобто 500 млрд дол за п'ятирічку.
Наш внутрішній ресурс витрат на війну становить до 20 млрд дол на рік або 100 млрд дол за п'ять років.
Дефіцит за першим рівнем "мета/ресурси" становить 1,9 трлн за п'ять років.
За другим рівнем "мета/ресурси" - дефіцит 400 млрд.
Це і є предмет переговорів з нашими союзниками, на що ми можемо розраховувати в цій війні: на 1,9 трлн дол, 400 млрд дол або на 40 млрд протягом лише одного наступного року, а потім - все.
Тому що одна справа говорити, що "ми з Україною до перемоги" і зовсім інша - підписатися під конкретним пакетом фінансових зобов'язань як мінімум на п'ять років.
Повертаючись до Тегерану - 43 (пройшла 28 листопада - 01 грудня 1943 року).
Ця Союзницька конференція стала можливою лише після успішних для СРСР битв під Сталінградом і Курської дуги.
Чи була вона можливою, якби Червона армія не змогла тоді зламати хребет німецької армії і зав'язла в позиційних боях?
Історія не знає підрядного способу.
Тегеранська конференція крім відкриття другого фронту в Нормандії завершилася і зобов'язанням учасників не вести сепаратні переговори з Німеччиною в таємниці один від одного.
На сьогодні, зобов'язання не вести переговори з Росією взяла на себе лише Україна.
Але немає жодного документа, підписаного нашими союзниками, де б фігурували аналогічні зобов'язання США, ЄС, Британії.
А саме - не вести переговори з РФ до тих пір, поки не відновлена територіальна цілісність України і російські війська не виведені з наших територій.
Принцип "ні слова про Україну без України" так і не зафіксований в жодній міжнародній угоді.
Поки всі зобов'язання лише на рівні особистих обов'язків морального характеру.
Але пішов Джонсон, піде Байден і Шольц.
І прийде, наприклад, Трамп. Чи буде він дотримуватися особистих зобов'язань Байдена?
Ще одне питання до нашої дипломатії.
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.