Ядерний блеф Кремля: Яковина - про те, чому «Сармат» так і не злетів до 9 травня

Без «Южмаша» російські РВСН перетворюються на іржаву «буханку» / Колаж головного редактора. Фото: скріншот відео, Міноборони РФ

Поки пропаганда малює мультфільми про «ядерний попіл», реальні випробування стратегічних ракет РФ закінчуються мертвою тишею та технологічним фіаско.

На тлі постійної ядерної риторики Кремля питання про реальний стан стратегічних сил РФ стає ключовим для оцінки глобальної безпеки. У центрі уваги опинилися чергові невдачі з випробуваннями ракети «Сармат», які ставлять під сумнів боєздатність російської ядерної тріади. Міжнародний оглядач Іван Яковина аналізує причини технологічного занепаду супротивника і пояснює, як втрата української експертизи перетворила радянську міць на ілюзію. Детальніше про деградацію РВСН і «паперові» загрози Москви — у матеріалі.

Через парад і супутній галас якось усі забули, що на 9 травня в РФ були призначені чергові випробування МБР «Сармат», а також (імовірно) ракет морського базування — «Булава» та/або «Синева».

Ось недавня новина: «6 травня влада Камчатки попередила про ракетні випробування на полігоні «Кура», заборонивши «перебування та пересування» поблизу об’єкта людей і «будь-яких видів техніки». Наступного дня Росія випустила повідомлення для авіації з рекомендацією оминати небезпечні зони (NOTAM): вони охоплюють дві зони в Баренцевому морі, одну — в Карському, кілька зон поблизу Кури, а також район полігону РВСН Домбаровський в Оренбурзькій області».

Продовження цієї новини не було. Я з цього роблю висновок, що «Сармат» знову (вже втретє поспіль) не злетів, і про випробування вирішили нічого не повідомляти. Якби все було гаразд, то тоді телевізор лопнув би від понтів і пафосу: «зметемо ворогів у ядерний попіл» тощо, але нічого такого не було.

Схоже, що без експертизи КБ «Південне» і «Південмаш» побудувати хоча б просто злітаючу МБР у Росії не можуть. Нещодавно навіть посадили директора красноярського заводу, який намагається зробити цей «Сармат», але щось не допомогло.

Чесно кажучи, у мене складається стійке відчуття, що російські РВСН – це більше міф, ніж реальність. Справа в тому, що кістяк РВСН – це ще радянська МБР «Р-36М2» «Воєвода» – 1988 року випуску. Це справді старі ракети, і їхню працездатність підтримували фахівці «Южмаша». З 2014 року вони ці ракети не обслуговують, через що їхній технічний стан під питанням. Швидше за все, без нормального технічного обслуговування вони вже просто непрацездатні.

Іншими словами, старі МБР у Росії згнили, а нові вони зробити ніяк не можуть. Успішних випробувань ядерних ракет і ядерних зарядів у Росії не було вже дуже давно. (Путін, до речі, грізно і публічно доручив провести такі випробування, але потім скасували цей наказ – просто розвчилися проводити ядерні вибухи під землею, фахівців не залишилося).

Швидше за все, РВСН приблизно в тому ж стані, що й решта армії: або це картонний макет, як танк «Армата», або це старі вироби сумнівної боєготовності: як старі алкоголіки-штурмовики на милицях у іржавій «буханці» з відпиляним дахом.

Джерело

Про особу: Іван Яковина

Народився в Москві, в районі Сокольники, жив там до трьох років. Має українське коріння, предки походять з міста Самбор на Львівщині. З батьками часто переїжджав з міста в місто, проживав у Підмосков'ї, Кишиневі, Санкт-Петербурзі. Навчався в 11 школах.

Закінчив Московський лінгвістичний університет, за фахом — арабіст.

З 2010 року працював у Києві, писав для сайту «Лента.ру». Після рейдерського захоплення видання у 2014 році переїхав до України.

Працює журналістом і політичним оглядачем журналу «Новое время» (Київ), пише Вікіпедія.

Новини заразКонтакти