Про папу Франциска та Католицьку Церкву. На жаль, папа демонструє неперебірливість у озвученні несправедливих та неприйнятних з погляду католицької доктрини справедливості заяв. Робить це, на мій погляд, з двох причин. Перша - невисокий рівень інтелектуального осмислення процесів у світі й церкві та звичка збирати вміло підкладені вершечки новинних повідомлень.
А друге: папа-аргентинець не зумів, виходячи на вищий рівень духовного служіння, відкинути той політичний, ідеологічний та соціокультурний осад, який характерний для аргентинського суспільства. Там потужні антибританські настрої (ще би - після війни за Фолкленди!), які трансформувалися й у антиамериканські та антизахідні, великий домішок політичного лівацтва, значний рівень терпимості до негативних антисуспільних проявів тощо. Це цілком можна зрозуміти й пояснити, а часто й пробачити звичайним громадянам, які живуть у тому середовищі серед відповідних впливів, фобій та образ. Але людина, яка підіймається сходами церковної кар'єри, має подібні речі із себе струшувати.
Бо він уже не може бути виразником деструктивних ідей. Він має стати духовним лідером не для гріха, а для грішників, яких покликаний виправити й спрямувати на іншу дорогу. Згадайте одного з найвидатніших пап Івана-Павла ІІ. Його називали пастором для невірних. Але ж не пастором безвірства й атеїзму! Папа Фрнациск, який опікувався в Буенос-Айресі запущеними підлітками, злодюжками, повіями, гомосексуалістами, цього не зміг усвідомити. Замість допомагати грішним, він деколи став сприяти гріху. І це ще задовго до нинішніх ситуацій з Україною.
Завдяки своїм збереженим старим стереотипам, папа залишився схильним до лівацтва й легко заковтує всі антизахідні віяння й повідомлення. Такими людьми дуже легко маніпулювати. Тим більше, що своє оточення він формував за власним образом і подобою, а зараз воно вже формує позицію папи. Чи завдає папа шкоду Церкві? Думаю, що так. Вірян шокували його численні лівацькі заяви, спрямовані проти багатих та тих, хто є творцями світової економіки. А також бажання папи, замість зрозуміти й виправити грішника, виправдати гріх, викликало значне відторгнення у релігійних громадах.
Усе, на цьому закінчую про негативне з того боку. З позитиву для Церкви. До Другого Ватиканського Собору існувало певне замішання, як ставитися до численних імперативних заяв та дій сотень попередніх пап. Чи треба сприймати кожну заяву папи, як наказ для дії, а його вчинки, як приклад для наслідування. А вони часто були не зовсім гідними. Собор поставив у цьому остаточну крапку. В Католицькій Церкві визнано догмат про непомильність: самого папи й цілої Церкви в єдності всіх єпископів. Але виключно у випадках, коли вони говорять і навчають у справі віри! Тільки тоді й ніколи більше! Канони, догмати, релігійні істини, сутність спасіння та гріхопадіння у виключно канонічному значенні в устах папи мають сприйматися, як остаточна істина для Церкви. І тут слід віддати належне й цьому папі, і його попередникам: усі вони після цих рішень Вселенського Собору дуже відповідально ставилися до таких заяв. За понад пів століття не озвучено жодного не те що неприйнятного, але й контраверсійного твердження.
А коли папа Франциск починає роздавати якісь недоречні політичні чи моралізаторські коментарі? Для Церкви це говорить не папа, а грішний мирянин Хорхе Маріо Бергольйо. І часто своїми заявами лише погіршує стан своєї душі. Так, і папа може врешті померти в гріхах, особливо, коли своєю гординею розтоптує справедливість, як це вже не вперше зробив Франциск супроти українців та їхніх катів і убивць. І на цьому крапка. Якщо нас цікавить поведінка конкретного аргентинця та голови держави Ватикан, а це нас має цікавити в силу політичної значимості, то ми маємо реагувати саме на його слова, як на світську складову. Тому й доречні виклик нунція в МЗС та вислів розчарування, тому правильно, що греко- та римо-католики України відмовляються підтримувати всі ці тези та критикують їх.
Але не буває проблеми, на якій би не нагріла руки проклята Богом і людьми московія. Папа зробив їм подарунок (напевно з подачі якогось із московських кротів у Ватикані), але католицизм для москви завжди лютий ворог. І свої ж провокації москва спрямувала проти Католицької Церкви. І не в себе вдома, а в Україні. А нема московської маніпуляції, на яку б не повелися мільйони українців... Коли ми нарешті навчимося фільтрувати всю цю московську заразу??? Навіть ніби адекватні люди почали обливати брудом Церкву загалом, а католицьку спеціально. Ви белени об'їлися, щоб двічі заковтнути московське сміття??? Бач, для них католицизм став прора**истською релігією, бо папа в приватних коментарях наговорив дурниць. Ідіоти! Може ще кіріла цитувати почнете? Він те саме про католицькі церкви заявляє...
Гляньте на поляків чи литовців. Ви ж не втомлюєтеся їх хвалити та їм дякувати за вірну позицію. Вони майже тотально католики. І вони можуть критикувати й навіть висміювати папу з його недолугими висловами. Але ніколи не опустяться до неповаги щодо Католицької Церкви. В них учіться, а не з підкинутих московитами провокативних брудних маніпуляцій.