Китайські комуняки в стилі росіян розпочали масштабні військові навчання, оточуючи крихітний Тайвань з усіх боків. Зробити це китайцям не склало труднощів, адже країна площею з нашу Одеську область. Нагадаємо, росіяни починали свої військові операції в Україні, та й не тільки, саме з таких "навчань" - коли війська передислоковуються в бойовій готовності до кордонів жертви. І за одним наказом, зазвичай після якоїсь награної провокації, навчання різко стають початком стрімкої і вже підготовленої операції.
У нашому випадку наприкінці лютого 2022 року "українські неонацисти" нібито обстріляли якусь халупу - прикордонний пункт росіян. Ну і, звичайно ж, передмістя Донецька. У випадку Китаю можливий casus belli, коли Тайвань нібито затопить якийсь китайський катер. А далі справа техніки і пропаганди, яка в Китаї налагоджена, як годинник...
Пекін оголосив старт навчань лише через три дні після інавгурації президента Тайваню, назвавши його "сепаратистом" і "порушником спокою". А сьогоднішня заява міністра закордонних справ Китаю Ван Венбіна ставить усі крапки над "і" - Китай відкрито погрожує Тайваню. Захисникам незалежності острова обіцяють "розбиті голови" і "потоки крові". Дуже схоже на оголошення війни...
Тут варто підкреслити, що ситуації Тайваню та України разюче схожі. Щоправда, Тайвань відколовся від китайських комуністів набагато раніше, ніж Україна від російських. Країна зробила крок далеко вперед у демократичному та економічному розвитку. Утім, з боку агресора наративи ідентичні - "один народ", "одна мова" та "сепаратизм".
Але є й колосальна відмінність між Тайванем і Україною - це банально географія. Україна - найбільша країна Європи. І якщо на схід від нас - теж дикуни, то на захід - із застереженнями, але наші друзі. Які нам допомагають - так чи інакше. І логістика в нас простіша - суша, а не море. І відстані менші. Та й де у Тайваню друзі? За океаном...
Немає жодних сумнівів: якщо економічний і військовий монстр Китай, вивчивши досвід російсько-української війни та маючи сувору дисципліну у своєму суспільстві й в армії, захоче захопити Тайвань, він це зробить - і не за роки.
Ключове питання - хто зі зброєю в руках заступиться за Тайвань? Хто в разі початку військової операції відправить війська на далекий острів? Скільки можна відправити зброї на оточений китайцями острів - повітрям і морем? Хто вдарить у відповідь по Китаю ядерними ракетами, захищаючи Тайвань, що воює, не боячись ескалації і початку повноцінної міжматерикової Третьої світової?
Схоже, ніхто...
Китай це прекрасно розуміє - план давно прорахований. Що може зупинити китайського диктатора від мрії всього його життя? Санкції? Як показує практика, для авторитарної держави санкції не страшні. А диктатор завжди обере "священну" війну, а не економічне благополуччя. Китайці потерплять - і не таке терпіли. Пропаганда все відполірує - благо, росіяни схему обкатали.
...Хороші часи народжують слабких людей. Слабкі люди створюють важкі часи. Так писав Платон понад дві тисячі років тому. Часи змінилися - людство змінилося і обросло гаджетами, але ця істина залишилася пекуче правдивою і прикладною в наші дні.
Слабкість і боягузтво глобальних лідерів дали підняти голови знахабнілим головорізам. І час для таких операцій зараз - ідеальний.
Тож стіл накрито, страву подано, а столові прибори у Сі вже в руках.
Тарас Сидоржевський, головний редактор Главреда
Тарас Сидоржевський - головний редактор сайту Главред, український журналіст. Закінчив філфак НПУ ім. М. П. Драгоманова в Києві за спеціальністю "Видавнича справа та редагування". Працював редактором у низці українських інтернет-видань. Пише про політичні події в Україні та світі.