Навіщо Путін запропонував перемир’я в Костянтинівці: Копитько назвав причини

Експерт пов’язує раптове миролюбство Кремля з рекордними втратами армії РФ і ударами по НПЗ та радить не послаблювати тиск на Росію.

Військовий експерт Олексій Копитько звернув увагу, що лише через десять днів після слів Дмитра Пєскова про відсутність планів повторювати гуманітарну акцію в Олешках Володимир Путін сам запропонував такий самий режим для Костянтинівки. Автор пояснює, що могло змінити позицію Кремля, і вважає, що Україні та партнерам зараз потрібно не пом’якшуватися, а посилювати тиск. Публікуємо його роздуми.

Речник Путіна Дмитро Пєсков, 02.11.26 (щодо гуманітарної акції в Олешках): «Що стосується продовження цієї практики, кожен конкретний випадок є унікальним. Поки аналогічних планів немає, немає також поки аналогічних ініціатив».

Минає 10 днів.

Путін: А давайте повторимо те, що було в Олешках, у Костянтинівці. «На мій погляд (!), цей населений пункт контролюють російські війська, ми забезпечимо безпеку зі свого боку. Нам потрібно п’ять діб для того, щоб розмінувати підходи до цього населеного пункту».

По-перше, Путін знає: в України інша точка зору на те, хто контролює Костянтинівку. А з чого б це Україні так думати?

По-друге, а що ж сталося за 10 днів?

Моя гіпотеза:

• Сталися рекордні втрати російських військ на рівні 2600 убитих і поранених на добу;
• Сталися Новокуйбишевський, Нижньогородський, Ярославський, Саратовський, один з уфимських, Афіпський, Рязанський, Омський НПЗ, «Киришинафтооргсинтез», ЛВДС «Самара», порт Усть-Луга і всяке по дрібниці, на кшталт ексклюзивних хімічних, електронних та авіаремонтних заводів.

І одразу дуже різко зросло бажання розширити «заходи зі зміцнення взаємної довіри».

Оскільки Путін не може поїхати до Китаю з військовими досягненнями, як мінімум він намагається намалювати образ серійного миротворця і гуманіста.

Загалом це означає:

• поки що російська сторона, як і раніше, відкидає секторальні (енергетичне, морське) і регіональні «перемир’я»;
• але сам факт готовності до локальних перемир’їв вказує, що така практика можлива, вона розмиває контури непримиренного підходу і викликає схвалення росіян.

Щоб підштовхнути до таких «перемир’їв», треба не захоплюватися гуманістичними ескападами Путіна, а навпаки - посилити тиск. Згорить ще п’ятірка НПЗ і порти на Балтиці - різко зростуть шанси деескалації.

А якщо ще Європа не здригнеться як мінімум щодо СПГ і підтисне кілька позицій - буде найкраща миротворча подача.

Джерело