Невже досвід Китаю нічому не навчив Америку? Хороше запитання: навіщо США робити з Індії собі ще одного конкурента?
Тут усе логічно.
Глобальний світ так влаштований, що домінування є наслідком впливу: фінансового, військового, технологічного, торгового, економічного, політичного.
У цій концепції, ізоляція США рівнозначна втраті впливу.
Що стосується Індії, Китаю та США.
Уявіть собі два ліфти, які знаходяться поруч один з одним і починають рух вгору, коли хтось стає на їхній "дах".
А на самому верху - бетонна стеля, і якщо ліфт буде весь час рухатися вгору - того, хто на даху, просто розчавить.
Єдина тактика для нього - поперемінно стрибати з одного ліфта на інший, сповільнюючи час руху до стелі.
А тепер уявіть, що два ліфти - це Китай та Індія. А той, що стоїть на їхньому "даху", - США.
І єдина тактика - це після 30 років зростання Китаю, загальмувати його і дати років 30 рости Індії до рівня Піднебесної.
Зіткнення зі стелею зростання неминуче і того, хто стоїть на ліфті, гарантовано розчавить, якщо не з'явиться новий ліфт.
У 60-80-ті такими ліфтами були Японія і Німеччина. Тепер там майже нульові темпи розвитку.
Саме таким чином США віддзеркалюють свою модель світу, стаючи, по суті, глобальним регулювальником.
У Вашингтоні вважають, що після Індії будуть ще ліфти. "Або щось придумаємо".
Тут головне за ким глобальна ініціатива, той і буде віддзеркалювати світ.
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.