Підійшов до кінця триста п'ятдесят перший день війни. Ось ми і дочекалися того моменту, коли, згідно з думкою більшості експертів, давно очікуваний російський наступ почався.
Немає потреби перераховувати ті напрямки, де він почався. Кажуть, що росіяни б'ють на Куп'янськ, Лиман, Бахмут, Авдіївку, Вугледар. Якщо я щось і упустив, то додайте самі.
Набагато важливіше зрозуміти, як далеко вони зайшли. А ось це зрозуміти толком і неможливо. Генштаб ЗСУ розповідає щось малоінформативне про ракетні та артилерійські удари по Краматорську і лише констатує сам факт початку великомасштабного російського наступу.
Російські ж коментатори теж поки не балують публіку конкретикою і лише топлять нас в потоці квітчастих епітетів, серед яких переважають прикметники «нищівний», «стрімкий», «потужний», «чарівний» і, зрозуміло, «високоточний» (як без нього).
Судячи ж з незалежних оцінок, наступ поки розвивається не дуже щоб здорово і за добу путінські диво-богатирі або на деяких ділянках взагалі нікуди не просунулися, або просунулися на, як кажуть військові, тактичну глибину, що в перекладі на людську мову означає максимум пару кілометрів.
А тим часом рубль стрімко падає і сьогодні його курс вже становить понад 78 рублів за 1 євро і 76 рублів за 1 долар, що відповідає квітневому рівню минулого року. Це означає, що в Росії або почався валютний голод, або Набіулліна включила друкарський верстат. Або і те й інше разом.
У будь-якому разі це означає високу інфляцію і, отже, падіння рівня життя в Росії. Таким чином, на другий рік війни росіяни на власній шкурі все-таки відчують, що їхня країна воює і справи в економіці йдуть не найкращим чином. Досі вони відмовлялися помічати погіршення власного становища, бадьорилися і розповідали, що "їм не боляче, курка задоволена!"
Зеленський продовжує свій тріумфальний візит до Європи і приїхав до Брюсселя, де його зустріли овацією і захопленими поглядами депутати Європарламенту. Було сказано багато правильних слів і дано ще більше обіцянок.
Якщо хоча б половина з них буде виконана, то Україна отримає все, що вона хоче: зброю, членство в НАТО і ЄС, гроші на відновлення і безкоштовну випивку коштом закладу.
А Путін розповідав авіаторам і авіабудівникам про те, який він молодець, що вкрав західні пасажирські літаки і що найголовніше в авіації - це безпека. Я, чесно кажучи, навіть здивувався, що цього разу він вжив це слово без незмінного «держ», але я так розумію, що він, тим не менш, це і мав на увазі.
Говорив він довго, наводив приклади з особистого життя, і виглядав трохи п'яним. Що, в принципі, його не псувало, тому, що гірше все одно вже нікуди. Адже він вже настільки огидний, що може виходити до публіки в будь-якому вигляді. (До речі, це створює для нього деяку зручність і знімає всі протокольні обмеження).
Зал нарочито їв його очима, дружно кивав і хіхікав у правильних місцях, а іноді купав в оплесках. Все пройшло дуже добре і Путін залишився задоволеним дресурою своїх підданих.
У цей самий час десь на російських просторах вдовам загиблих російських солдатів роздали поношені шуби, сфотографували їх, а потім шуби забрали. Виявилося, що це був лише реквізит для зйомок порнофільму про турботу Путіна про них.
А Зеленському приблизно тоді ж Захід давав (і продовжує давати) все більше зброї. І назад її не відбирає, а, навпаки, хоче, щоб ЗСУ використовували її за прямим призначенням.
І я впевнений: вони її використовують. І з її допомогою виженуть ворога зі своєї землі. Бо наша справа праведна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!