Ну, що, шановне панство? Чекаємо на новий захід з боку Білорусі.
Просте рівняння з трьох складових. Перше - пройшли переговори Путіна з Лукашенком. Багато гучних слів, але нічого сенсаційного вголос не говорили. Отже, не хочуть афішувати. Але я не вірю, що вони зустрічалися просто, бо скучили. Отже, була причина.
Друге - після зустрічі в Білорусі почалися серйозні процеси на залізниці. Масштабні ремонти розвантажувальних платформ, під'їздів до них, підготовка маневрових локомотивів і розробка нового графіка руху для організації коридорів для військових складів.
Третє - тотальна мобілізація в Росії. Не часткова - гребуть кого зловлять. Армія РБ чи то не хоче воювати, чи то без шансів на успіх.
Висновок очевидний. Натовп мобілізованих посилять технікою, яка є, і відправлять в РБ. На перший погляд ударних напрямків буде два.
Перший - на Волинь з перспективою перерізати основні комунікації, за якими йде військова допомога із Заходу.
Другий, природно, удар по Києву. Взяти який не просто ідея-фікс Путіна, а й єдиний варіант примусу української влади до переговорів на умовах Росії. В принципі, в РБ вже є резерв бронетехніки, вертольотів і самохідних вогнеметів. Почнуть, природно, з масованого ракетного удару по місцях дислокації ЗСУ і транспортних вузлів.
Усе досить очевидно і простежується легко. Ну, попереджений, отже, озброєний. ЗСУ в курсі цих рухів і у Генштабу, напевно, є козирі в рукаві. Зустрінемо, як годиться.
Але дехто, бачить Бог, поспішив з поверненням до Києва та області. Нічого ще не закінчилося. На жаль, але так виглядає правда. З іншого боку, в житті Герасима теж можливі сюрпризи. Шукав Му-му, а зустрів собаку Баскервілів…