Україна сама повинна вирішувати, які умови миру з Росією вона прийме-саме від таких домовленостей, а не від нав'язаних ззовні, залежатиме подальший санкційний режим Заходу, - заявив канцлер ФРН Олаф Шольц.
Це бубоніння Щольца виглядає особливо цинічним на тлі того, з якою швидкістю Німеччина постачає Україні зброю. Як ми пам'ятаємо, що з ніякою. Практично нічого не поставляє.
Добре, що ці равлики в ЄС прийняли шостий пакет санкцій проти Росії, куди включили часткове обмеження імпорту нафти, відключили SWIFT у Ощадбанку, відключили три російські медійні телепомойки, розширили список осіб на які поширюються санкції.
За межами санкцій залишилася нафта, яка йде по трубопроводах. Це поступка Орбану, який отримує нафту з Росії по нафтопроводу "Дружба". Тепер Росія буде нести втрати, які за рік будуть обчислюватися десятками мільярдами доларів. І навіть така половинчаста перемога-все-таки перемога, яка є прямою заслугою і Зеленського, і офісу президента, і МЗС. Адже узгодження всього цього пакету вимагало величезних зусиль, враховуючи різнорідність ЄС і наявність відвертих лобістів РФії у вищих ешелонах влади ряду європейських країн.
Очевидно, що промова Зеленського перед європейцями, можливо, була останнім аргументом, який змусив ЄС все ж піти на шостий пакет. І це означає, що буде ще й сьомий пакет санкцій, який включить і ембарго на газ. Естонія вже заявила про це.
Європа має бетонну позицію, що Україна повинна виграти в боротьбі з Росією, але ключове питання - як.
читайте такожПерелом у війні з Росією: чому Німеччина і Франція бояться перемоги УкраїниЄвропа, на відміну від нас, звикла прораховувати свої ходи і їх наслідки, тому так повільна. Європейські політики прекрасно бачать дані соцопитувань, які показують, що їх виборців більше хвилює інфляція і економічні проблеми, ніж війна України з Росією. Тому все це потрібно враховувати в наших очікуваннях щодо допомоги від європейських країн. Тим більше, що у нас є аргументи на руках.
Коли в січні 2022 ми писали, що вторгнення Росії в Україну спричинить дестабілізацію світового ринку продовольства, то це багатьом в Європі здавалося вигадкою. Сьогодні це реальність і до багатьох європейських політиків починає доходити, що роль України в стійкості Європи критична.
Для жителів Іспанії або Італії картини обстрілів Сєвєродонецька або Лисичанська є, на жаль, далеким мілітарним шоу, але ось загроза нової хвилі біженців з Африки через море через загрозу голоду, якраз є дуже зрозумілою і зримою. Тому Україні потрібно більше візуалізувати ризики війни у формі зрозумілих наративів європейців. Давати інфографіку, інформацію, підкріплювати даними експертів про стан економік країн Близького Сходу, Магрибу та Африки. А для цього потрібно підключати таких експертів, коннектити їх з нашими послами у відповідних країнах Європи, виводити на журналістів глобальних каналів.
Вся ця ситуація в принципі вимагає від України більшої координації і більшого масштабу гри. І величезного терпіння, тому що Захід — це каток, який потрібно укочувати. Місяць за місяцем. Інакше не вийде.
Юрій Романенко, керівник політичних програм Українського інституту майбутнього
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
