Вірменії доведеться балансувати між Росією та Заходом

24 квітня 2024, 16:05
254
Якщо РФ вивела б свої війська з основної території Вірменії, це можна було б вважати серйозним знаком. Це реально, але процес може розтягнутися на багато років.
пашинян, армения, вірменія, карабах
Ситуація в Карабаху об'єктивно склалась таким чином, що перебування російських військ там недоречне - експерт / Колаж Главреда: Фото: panorama, Міноборони Вірменії, скріншот відео

Росія вивела військовий контингент з Нагірного Карабаха. Причина цього очевидна, адже їхній контингент був введений в умовах, коли навколо Нагірного Карабаху зберігалося протистояння. Тобто до того моменту, коли Азербайджан ще не відновив контроль над цією територією. Після того, як це сталося і Вірменія вже визнала факт відновлення територіальної цілісності Азербайджану, це розмежування втратило сенс.

Функція цього контингенту полягала в охороні доступу з основної території Вірменії до всього анклаву через території, контрольовані азербайджанськими військами, і захисті від можливих атак вірменського населення Нагірного Карабаха. Вірменське населення звідти практично повністю виїхало, тобто ситуація об'єктивно склалась таким чином, що перебування російських військ там недоречне. Та й напруга і недовіра, яка з'явилася у відносинах між Вірменією та Російською Федерацією є додатковим чинником, який створює політичне тло цього процесу.

Перебування контингенту російських військових на території Азербайджану створювало постійну загрозу реваншу та того, що Росія може втрутитися на боці Вірменії. Така ймовірність була дуже низькою, але поки Росія зберігала своїх військових, вона мала б бути врахована. Так само, як, наприклад, російські військові в Придністров’ї є фактором постійної загрози для Молдови. Але у Карабаху ситуація була зовсім іншою — і ринки не ті, а за Азербайджаном стоїть Туреччина, з якою мусить рахуватися Росія, тому їй не було на кого спиратися.

відео дня

Однак навряд чи Росія щось втрачає від цього виходу, адже ситуація російсько-вірменського партнерства дійшла до свого логічного проміжного фінішу, в якому Росія виявилася нездатною захистити інтереси Вірменії і виконати свої зобов'язання в межах ОДКБ. Звісно, це погано впливає на імідж Росії на пострадянському просторі, але це один з аспектів вторгнення в Україну.

Війна Росії проти України завдала значно більшого удару, тому що більшість країн пострадянського простору побачили, що Росія — це справжній агресор з імперіалістичними нахилами, яка схильна до реваншу, щоб захопити силою колишні радянські республіки. І на цьому тлі інцидент із виведенням військ з Карабаху — дуже дрібна подія.

Якщо Росія вивела б свої війська з основної території Вірменії, де у неї військова база, тоді це можна було б вважати серйозним знаком. І це цілком реально, однак процес виводу може розтягнутися на багато років. Для повноцінної переорієнтації Вірменії на захід і встановлення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, НАТО чи з Європейським Союзом ситуація для цієї країни є дуже несприятливою.

Навіть Грузія перебуває в кращому становищі, оскільки має вихід до Чорного моря та певні геополітичні переваги перед Вірменією. Але так само є невеликою країною, порівняно бідною на ресурси та без серйозних виробництв. Тобто Грузія, як і Вірменія — це країна, яка потенційно перебуває у великій залежності від своїх зовнішньополітичних партнерів. Те саме можна сказати навіть про Азербайджан, який більш багатий на природні ресурси, є експортером нафти тощо. Вірменія у цьому контексті перебуває у дуже складному становищі, оскільки вона оточена Туреччиною, Іраном, Азербайджаном і Грузією.

І в ситуації, коли партнерство Грузії з Росією зміцнюється, особливого вибору для вірменського уряду та політичної еліти як такого немає — їм доведеться підтримувати якісь партнерські відносини з РФ. Розірвати їх, тим більше демонстративно, вимагати виведення військ, особливо коли поруч Азербайджан, який, можливо, буде пробивати собі шлях до Нахічевані для прямого сполучення з Туреччиною, для Вірменії малоймовірно.

Вірменія буде балансувати, торгуватися з Росією за гарантії безпеки (хоча б у нинішньому їх вигляді). І це буде тривати, допоки не ослабнуть (або зникнуть) можливості Росії контролювати ситуацію на південному Кавказі.

А зменшення впливу Росії на Кавказі, Молдові та інших регіонах можливо лише за умов внутрішньої кризи в РФ. Тобто приблизно того сценарію, який стався з Радянським Союзом — втрати економічного потенціалу, спроможності контролювати політичні процеси, можливості забезпечувати свої силові структури (армію, ФСБ тощо) належними зарплатами. За цих умов РФ порине в у внутрішньополітичну кризу, під час якої відновляться всі її численні внутрішні суперечності і протистояння, внаслідок чого Кремль не зможе контролювати периферію.

Максим Розумний, доктор політичних наук, політичний експерт, спеціально для Главреду

Хто такий Максим Розумний

Максим Розумний – український політолог, філософ, журналіст, поет. Доктор політичних наук. Народився 27 червня 1969 року в місті Київ. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1992). Завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень (2005-2008); радник віце-прем'єр-міністра України (2008); завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (з 2009), пише Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти