Білорусь для України - не перепона: чому Лукашенко поплатиться кріслом у разі нападу

Лукашенко говорить про військову загрозу з боку України останні півтора роки, з початку політичної кризи в Білорусі. Це - гра на внутрішньому полі.

Наразі білоруські війська малочисленні, тому не становлять загрози для ЗСУ / Коллаж depositphotos.com и t.me/modmilby

Начальник білоруського Генштабу Віктор Гулевич повідомив, що Білорусь розгорнула частину своєї армії на кордоні з Україною ‒ нібито у відповідь на створене ЗСУ угруповання загальним числом до 20 тисяч осіб.

Після того, як Росія почала відводити війська, білоруська влада почала демонструвати присутність власних військ. І кількість угруповань ще місяць тому дійсно була значно більшою і потенційно небезпечною.

Станом на сьогодні - це чергова спроба поговорити мовою сили, не більше того. Лукашенко говорить про військову загрозу, про військову присутність України останніх півтора року, з початку політичної кризи в Білорусі.

Це - гра на внутрішньому полі, щоб показати, що Лукашенко контролює ситуацію всередині країни. Бо те, що росіяни використовують білоруську територію для атак по Україні, боляче вдарило не тільки по противникам режиму Лукашенка, а й по його групі підтримки.

Перекидання військ Білоруссю триває постійно. З точки зору загрози вторгнення чи чогось схожого на це, такий варіант малоймовірний. Проста арифметика: чисельність Збройних сил Білорусі 65 тисяч осіб, з них військового персоналу від 40 до 45 тисяч. А якщо ми говоримо про ту частину військ, яка може використовуватись для сухопутних операцій, то їх загальна чисельність не більше 10-12 тисяч. Це не є великою загрозою для України.

Значну частину білоруської армії складають кадрові частини. Це означає, що значну частину їх складає певна частина офіцерів, контрактників і строковиків і ця частина функціонує у режимі навчального центру та разом з тим - сервісного обслуговування техніки. І для того, щоб ця частина могла виконувати будь-які бойові завдання - чи то оборона, чи то напад на іншу країну - вона має бути поповнена резервістами.

Щоб створити реальну загрозу Україні, Білорусі потрібно мати повне угруповання, яке теоретично можна було б використати як групу вторгнення а також певні сили на території країни, щоб утримувати склад, адже до останнього солдата ніхто ніколи на фронт не кидає.

Тож для створення реальної загрози на навчаннях і під час перекидання військ має йтися не про декілька сотень, а про декілька тисяч людей. Не кажучи вже про розконсервацію значної частини техніки, яка знаходиться на зберіганні.

Загалом ідея нападу на Україну чи будь-яку іншу сусідню державу вкрай непопулярна серед білорусів. Воювати проти України - ще більш непопулярна ідея. І якщо він має негативні наслідки, після того, як росіяни запускали ракети з білоруської території, то у разі, якщо Лукашенко віддаватиме прямий наказ, наслідки будуть в разі більші. Адже у Лукашенка на першому місці стоїть влада і її посилення - це і є ключовим його мотиватором. Він не хоче нею ні з ким ділитися - ані з власним народом, ані з зовнішніми гравцями.

читайте такожЖиття після 9 травня: яким буде третій етап війни з РосієюІ проведення референдуму в Білорусі під час початку війни в Україні - це ще один спосіб закріплення його влади, бо він досі вірить, що Росія швидко розбереться з Україною. І саме це, а не питання ставлення до України стало причиною того, чому Лукашенко почав "петляти" перед Путіним, аби не брати участі у війні. Тому усі можливі наслідки Лукашенко чудово розуміє.

Ігар Тишкевич, експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти