Без вугілля, зерна і з мільярдними збитками: чим загрожує економіці України блокада портів

Через військові навчання Росія з 13 по 19 лютого збирається блокувати судноплавство на великих ділянках уздовж українського узбережжя Чорного і Азовського морів, причому протягом цього часу коридори для проходу торгових суден не передбачені. Як уточнили в МЗС України, мова йде про істотне і необгрунтоване ускладнення міжнародного судноплавства, перш за все торгового, що може викликати складні економічні та соціальні наслідки для портів України.

Раніше в Азовському морі (за рідкісним винятком під час блокування Керченської протоки) ніколи не було блокади морем, було те, що в міжнародному праві називають "надмірне застосування права на огляд". Росія цим зловживала - зупиняла і блокувала судна, внаслідок чого вони несли збитки, оскільки кожну добу фрахту коштують грошей.

Що стосується блокування чорноморських портів, то тиждень - не такий великий термін і навіть в умовах блокади, використовуючи берегову лінію в 12 морських миль, можна проводити доставку критичних вантажів. Тому про повну блокаду говорити не доводиться.

Звичайно, тиждень блокади спровокує певні збитки, оскільки через це частина судів будуть змушені більше платити за фрахт, якісь компанії не зможуть вчасно виконати контракти з експорту сировини, але в масштабах економіки тиждень простою буде мізером - в гіршому випадку, кілька десятків мільйонів доларів.

Справжній ризик тут полягає в тому, чи буде Росія використовувати це блокування як технологію надалі. Тому що в Азовському морі спочатку теж все обмежилося військовими навчаннями і закриттям акваторії Керченської протоки на кілька днів, але після того, як українські берегові служби затримали російський корабель, це призвело до майже місячного блокування портів в Маріуполі і Бердянську, які зазнали серйозних збитків.

Якщо це станеться, то для України це буде максимально критично. Тому що від Росії ми весь час очікуємо агресії в контексті того, що вже відбувалося. Але Росія в гібридній війні дуже рідко повторюється - в даному випадку, варіант морської блокади якраз може виявитися новим варіантом гібридної війни.

читайте такожБлокуванням портів Росія наривається на новий пакет санкційСправа в тому, що Росія весь час віддзеркалює дії Заходу і це стосується самого широкого спектру питань. Цього разу віддзеркалення може торкнутися дій проти Білорусі як партнера Росії. Як відомо, нещодавно Литва перекрила експорт калійних солей через свої порти. Оскільки калійні солі - один з найбільших сировинних видів експорту Білорусі, вона звернулася до України щодо експорту через порт Одеси. Оскільки Україна відмовилася (а для Білорусі це важкий логістичний удар), Росія може відігратися на Україні, перекривши експорт через чорноморські порти.

Для нас це буде катастрофа. Україна в основному поставляє сировину - зокрема, аграрна сировина (кукурудза, соняшникова олія) на мільярди доларів йде в Китай, Індію. Раніше, до 2014 року, значну частину цих вантажів Україна поставляла за допомогою залізниці через Росію, але після перекриття цього шляху, експортери переорієнтувалися на морські порти. І якщо порти заблокують, то ми практично повністю позбудемося зернового експорту, не кажучи вже про те, що ми також не зможемо відвантажувати метали і залізну руду. А якщо це триватиме протягом трьох-чотирьох місяців, що для України означатиме повний економічний колапс і мільярди доларів збитків.

Крім того, в реальному аспекті ми втратимо і величезний імпорт з Туреччини і Китаю, який в основному йде через Одеський порт. Це, в основному, споживчий ширпортреб і промислова продукція - тобто ми позбудемося величезної кількості речей, які купуємо в магазинах, починаючи від пакетиків, гумових сандалів і закінчуючи китайською технікою. При цьому чорноморські порти мають колосальне значення при імпорті нафтопродуктів.

Зараз Україна купує нафтопродукти з Білорусі і якщо почнеться якийсь конфлікт, то імпорт припиниться і потрібно буде терміново закуповувати нафтопродукти на світових ринках і доставляти через порти в Чорному морі. А якщо вони будуть заблоковані, то Україна не зможе отримувати вугілля, яке йде морським шляхом із США, ПАР, Канади, від якого залежить робота теплоелектростанцій. В крайньому випадку його можна буде доставити залізничними коліями з Польщі, але це призведе до різкого подорожчання і колапсу теплової енергетики, оскільки пропускна здатність залізниці значно менша, а запасів вугілля практично немає.

Щоб уникнути цього Україна могла б створити в Маріуполі своєрідну зону "порто-франко" із залученням, наприклад, Туреччини як системного інвестора і тоді порт був би більш захищений з точки зору безпеки судноплавства. Тому що тоді Росії довелося б стикатися безпосередньо з Туреччиною. Однак оскільки порт Маріуполя є морськими воротами однієї з українських фінансово-промислових груп, яка контролює перевалку залізної руди, металів та інших товарів, тому інтереси тут розходяться.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, спеціально для Главреда.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред